Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє
Євангеліє від св. Луки 10:25-37
25. І ось якийсь законовчитель устав, щоб Його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?” 26. А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?” 27. Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.” 28. “Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.” 29. Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?” 30. Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого. 31. Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. 32. Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. 33. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився. 34. Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним. 35. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся. 36. Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?” 37. Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”
Коментарі Отців Церкви
Лк 10:25 Успадкування життя вічного
Таїнство Боговтілення. Кирило Александрійський: Той, хто тверезо розуміє таємницю втілення, може сказати цьому законнику: “Якби ви були вправні у Законі та в значенні його прихованого вчення, ви б не забули ким є Той, кого намагаєтесь спокушати. Ви думали, що Він – просто людина, лише людина, а не Бог, який з’явився у людській подобі, що знає всі таємниці, і може дивитися в серця тих, хто наближається до Нього. Багато в чому Еммануїл зображений вам у провіщеннях Мойсея. Ви бачили Його там, принесеного в жертву як ягня, та Він завоював руйнівника і знищив смерть Його кров’ю. Ви бачили Його в спорудженні ковчегу, в якому був переданий божественний Закон. У своїй святій плоті Він був як ковчег, будучи Словом Отця, Сином, що народився від Нього за Його природою. Ви бачили Його як престіл милосердя у святій скинії, навколо якого стояли серафими “(можливо, Кирило мав на увазі “херувими”). Він є милосердям для прощення наших гріхів. Так, і навіть як людина, Він був прославлений серафимами, розумними і священними вищими силами. Вони стоять навколо Його божественного та піднесеного престолу (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Проповідь 68).
Лк 10:26-28 Любити Бога і свого ближнього
Два крила тримають вчення у повітрі. Єфрем Сирин: Яка найбільша і найперша заповідь Закону? Він сказав йому: “Ти будеш любити Господа, Бога свого, і свого ближнього, як самого себе” (див Мт 22:36-37,39). … Все це вчення тримається на двох заповідях, начебто за допомогою двох крил, тобто через любов до Бога та до людей (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 16.23).
Знати Закон – це знати Боговтілення. Амвросій Медіоланський: До цих віршів належить текст, який викриває тих, хто, як видається, є знавцями Закону, які зберігають букву Закону, але нехтують його духом. Він навчає, що вони не знають Закону з самого першого його розділу. Він доводить це безпосередньо на початку Закону. Отець і Син проголосили і оголосили таїнство божественного втілення, кажучи: “Любитимеш Господа, Бога твого” (Вт 6:5) і “Любитимеш ближнього твого, як самого себе” (Лев 19:18). Господь сказав до цього законника: “Роби це й будеш жити”. І той, хто не знав свого ближнього, бо не вірив у Христа, відповів: “А хто мій ближній?”. Хто не знає Христа, не знає також і Закону. Як він може знати Закон, коли він не знає Правди, бо Закон проголошує Правду? (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.69-70).
Цей законник втратив своєю здобич. Кирило Александрійський: Він каже: “В законі що написано? Як там читаєш?” Законник повторив те, що є в Законі. Ніби щоб покарати його злобу та осудити його злісну мету, Христос, знаючи все, каже: “Ти добре відповів, роби це й будеш жити”. Законник упустив свою здобич. Він не влучив у ціль. Його злість є невдалою. Жало заздрості зупинилось. Сітка обману розірвана. Його посівання не приносить плоду, і його праця не отримує прибутку. Наче якийсь корабель, перевантажений нещастям, він зазнав гіркої корабельної аварії (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Проповідь 69).
Лк 10:29 Хто є нашим ближнім?
Той, хто є милосердним, є ближнім. Ориген: Він [Господь] навчає, що цей чоловік, що спускався, був ближнім лише для того, хто хотів дотримуватися заповідей і готуватися до того, щоб бути ближнім для кожного, хто потребує допомоги. Ось що виявляється після закінчення цієї притчі: “Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?” Ні священик, ні Левит не були його ближніми, але – як сам вчитель Закону відповів – “той, хто вчинив над ним милосердя”, був його ближнім. Спаситель каже: “Іди і ти роби так само” (Ориген, Проповіді на Писання Луки 34.2).
Усі люди є нашими ближніми. Єронім Стридонський: Дехто вважає, що їхніми ближніми є їхні брати, сім’я, рідні та родичі. Наш Господь навчає, хто є нашим ближнім, у євангельській притчі про певного чоловіка, що спускається з Єрусалиму до Єрихону. … Кожен є нашим ближнім, і ми нікого не повинні кривдити. Якщо ж, навпаки, ми вважаємо, що нашими товаришами є лише наші брати та родичі, тоді чи не дозволено чинити зло незнайомим людям? Боже, захисти нас від таких переконань! Ми ближні – всі люди для всіх людей, бо у нас є один Отець (Єронім Стридонський, Проповідь на Псалом 14 (15))
Лк 10:30-35 Притча про доброго самарянина
Єрихон – символ цього світу. Амвросій Медіоланський: Єрихон є символом цього світу. Адам, вигнаний з Раю (Бут 3:23), того небесного Єрусалиму (Євр 12:22), спустився до нього через помилку свого переступу, а саме, відходячи від цього життя до пекла, для якого не зміна місця, але поведінки здійснила вигнання його роду. Він сильно змінився від того Адама, що насолоджувався вічним блаженством. Коли він відвернувся до гріхів цього світу, Адам впав серед злодіїв, серед яких він не впав би, якщо б не відхилився від небесного наказу і сам вчинив себе вразливим для них. Хто ці злодії, якщо не ангели ночі та темряви, які іноді видають себе за ангелів світла (2Кор 11:14), але не можуть такими залишатись? Вони спочатку викрадають одяг духовної благодаті, яку ми отримали, і тоді вони звиклі заподіювати рани. Якщо ми збережемо незабрудненим цей одяг, що ми зодягнули, ми не відчуємо ударів цих грабіжників. Остерігайтеся, боячись, що ви не були пограбовані, як і Адам був пограбований із небесної заповіді, позбавлений захисту і роздягнений з одягу віри (див. Бут 3:7). Він отримав смертельну травму, завдяки якій упав би весь людський рід, якби сам Самарянин у його подорожі не доглянув його тяжких ран (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.73).
Цей добрий самарянин – Ісус. Амвросій Медіоланський: Цей незвичайний самарянин не уникав того, кого священик і левит уникнули. Через назву секти ви не можете ухилятися від того, ким ви будете захоплюватися завдяки тлумаченню цього слова. Справді, “самарянин” означає “охоронець”, “той, хто стоїть на варті”. Ось що означає це тлумачення. Ким є цей Вартовий, якщо не, “Господь [який] береже простих” (Пс 116:6)? Отже, як є один єврей у букві, а інший – у дусі (Рим 2:28-29), так є один самарянин прилюдно, інший – таємно. Тут самарянин спускається. Хто ж він, як не Той, хто зійшов з Небес, і що також піднявся на Небо, Син Людський, що на Небі (Йо 3:13; пор. Йо 6:33)? Коли Він бачить напівмертвим того, кого ніхто раніше не міг вилікувати, як і ту жінку з кровотечею, що весь свій спадок витратила на лікарів, Він підходить до нього (Мт 9:20; Лк 8:43-44). Він стає ближнім, приймаючи наше спільне почуття і походження, через дар милосердя (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.74).
Алегоричне тлумачення образу доброго самарянина. Ориген: Один із старійшин хотів тлумачити притчу таким чином. Чоловік, який спускався, – це Адам. Єрусалим – це Рай, а Єрихон – це цей світ. Розбійники – ворожі сили. Священик – це Закон, левит – це пророки, а самарянин – це Христос. Рани – непослух. Скотина – це тіло Господа. Пандохіум (тобто заїзд), який приймає всіх, хто бажає ввійти – Церква. Два динари символізують Отця та Сина. Господар заїзду – голова Церкви, якому довірено піклуватися про неї. Те, що самарянин обіцяє, що повернеться, символізує другий прихід Спасителя. … Самарянин, “який змилосердився над чоловіком, що потрапив розбійникам у руки”, є справді “охоронцем” і ближчим ближнім, ніж Закон і Пророки. Він більше, ніж словом показав, що він є ближнім цього чоловіка. Відповідно до вірша, що говорить: “Будьте моїми послідовниками, як і я – Христа” (1Кор 11:1), нам є можливо наслідувати Христа і мати милосердя до тих, хто “потрапив розбійникам у руки”. Ми можемо йти до них, перев’язувати їхні рани, мастити їх олію та вином, класти їх на наших власних тварин і нести їхні тягарі. Син Божий закликає нас робити такі речі. Він говорить не стільки до законовчителя, скільки до нас і до кожного, коли Він каже: “Іди і ти роби так само”. Якщо ми робитимемо так, ми отримаємо вічне життя в Христі Ісусі, якому слава та влада на віки віків. Амінь (Ориген, Проповіді на Писання Луки 34.3, 9).
Боже милосердя знаходимо у Таїнствах Церкви. Аврелій Августин: Розбійники залишили вас напівмертвими на дорозі, але вас, лежачих там, знайшов доброзичливий самарянин, що проходив повз. На вас вилив він вино та оливу. Ви отримали це Таїнство Єдинородного Сина. Ви були підняті на його мула. Ви увірували, що Христос став плоттю. Вас привезли до заїзду, і вас вилікують у цій Церкві. Ось де і чому я говорю. Це ось чому я також роблю те, що робимо всі ми. Ми виконуємо обов’язки господаря заїзду. Йому сказано: “що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся”. Якби тільки ми витратили принаймні стільки, скільки ми отримали! Скільки б ми не витратили, брати і сестри, це – Господні гроші (Аврелій Августин, Проповідь 179A.7-8).
Цей цілитель має багато ліків. Амвросій Медіоланський: “Перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином”. Цей лікар має багато засобів, якими Він звик зцілювати. Його мова – це ліки. Одне з Його висловлювань пов’язує рани, інше лікує олією, інше ллється вином. Він перев’язує рани більш суворим правилом. Він лікує прощенням гріхів. Він припікає з докором суду, як вином (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.75).
Наступний день – це день Воскресіння. Амвросій Медіоланський: “На другий день”, яким є цей наступний день, якщо не той день Господнього Воскресіння, про який сказано: “Цей день учинив Господь” (Пс 118:24 (117:24 LXX ))? “Він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним” (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.79).
Ці дві монети – це два Завіти. Амвросій Медіоланський: Чим є ці дві монети, якщо, можливо, не два Завіти, що містять в собі виявлений образ вічного Царя, ціною ран якого ми зцілилися? Нас викупила коштовна кров, щоб ми могли уникнути болячок остаточної смерті (1Пет 1:19) (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.80).
Цей господар заїзду є служителем Таїнств. Амвросій Медіоланський: Благословенний той господар заїзду, який може піклуватися про рани інших. Благословенний той, кому Ісус каже: “Що б не витратив понад те, Я відплачу тобі”. Хорошим служителем є той, хто також витрачає понад і більше. Павло – хороший служитель, чиї проповіді та послання переповнені знаннями, які він отримав. Він йшов за помірним керівництвом Господа з майже безмірними зусиллями розуму та тіла, так що він підняв багатьох з глибокої скорботи за допомогою духовного наставляння. Він був хорошим хранителем свого заїзду, в якій осел знає ясла свого пана (Іс 1:3), а отара ягнят вкладена. Він побоювався, що цей шлях буде легким для пограбунку вовками, що вириваючись з-за огорожі, нападають на овець (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.82).
Лк 10:36-37 Той, хто показав милосердя
Христос хоче бути нашим ближнім. Аврелій Августин: Наш Господь Бог хоче бути названим нашим ближнім. Господь Ісус Христос мав на увазі, що Він є той, хто допоміг чоловікові, що лежав напівмертвим на дорозі, побитим і залишеним грабіжниками. Пророк сказав у молитві: “Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я” (Пс 35:14). Оскільки божественна природа є набагато вищою і понад нашу людську природу, ця заповідь, за якою ми повинні любити Бога, відрізняється від нашої любові до ближнього. Він виказує милість нам через власну доброту, хоча ми виказуємо милість один одному через доброту Бога. Він милосердиться над нами, щоб ми могли насолоджуватися Ним повністю, тоді як ми маємо співчуття щодо інших, щоб ми могли повністю насолоджуватися Ним (Аврелій Августин, Християнські вказівки, 33).
Любов до Христа як до ближнього. Амвросій Медіоланський: Оскільки ніхто не є ближчим, ніж Той, хто доглядав наші рани, любимо Його як нашого Господа і любимо Його як свого ближнього. Ніщо не є так близько, як голова до членів (див. 1Кор 6:15; Еф 5:30). Любімо також тих, хто є послідовниками Христа, любімо тих, хто в єдності Його Тіла має співчуття до потреб інших людей (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.84).
Переклад з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament III, Luke 3rd ed. Edition (2003)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
