Послання Urbi et Orbi
Його Святості Івана Павла II
Різдво, 2001
1. «Христос — наш мир», «Христос — наш мир, Він зробив з двох народів одне» (пор. Еф 2:14). На зорі нового тисячоліття, яке розпочалося з великої надії, але тепер йому загрожують темні хмари насильства та війни, ці слова Апостола Павла, які ми слухаємо цього Різдва, є потужним промінням світла, криком довіри та оптимізму. Божественне Дитя, народжене у Вифлеємі, несе у своїх маленьких руках в подарунок ключ до миру для людства. Він – Князь Миру! Це радісна новина, яка відлунила тієї ночі у Вифлеємі і яку я хочу підтвердити перед світом у цей благословенний день. Прислухаймося ще раз до слів ангела: «я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк 2:10-11). У цей день Церква відлунює цю пісню ангелів і повторює їх дивовижне послання, яке вперше вразило пастухів на пагорбах над Вифлеємом.
2. «Христос – наш мир!» Христос, «дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Лк 2:12), справді є нашим миром. Безпорадна Новонароджена Дитина в скромній печері повертає гідність кожному народженому життю і дає надію тим, кого долають сумніви та зневіра. Він прийшов, щоб залікувати життєві рани і повернути сенс самої смерті. У цій Дитині, лагідній та беззахисній, що плаче в холодній і голій печері, Бог знищив гріх і посадив зерно нового людства, покликаного здійснити початковий план творіння і перевершити його через благодать відкуплення.
3. «Христос – наш мир!» Чоловіки та жінки третього тисячоліття, ви, хто жадає справедливості та миру, прийміть послання Різдва, яке сьогодні лунає по всьому світу! Ісус народився, щоб зміцнити зв’язки, що об’єднують окремих людей і народи, щоб зробити їх усіх в Собі братами і сестрами. Він прийшов, щоб зруйнувати «стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу» (Еф 2:14) і створити одну сім’ю з усього людства. Так, ми можемо з упевненістю повторити: Сьогодні у Воплоченому Слові народжується мир! Про мир просимо, бо тільки Бог є його джерелом і гарантією. Закріпити мир у світі, в якому народи та нації, обтяжені такою кількістю різноманітних труднощів, сподіваються на нове людство, об’єднане не лише економічними інтересами, а й безперервними зусиллями створити суспільство, яке є більш справедливим і взаємопідтримуваним.
4. Поспішаймо, як пастухи, до Вифлеєму, зупинімося у поклонінні в печері та погляньмо на Новонародженого Відкупителя. У Ньому ми можемо розпізнати обличчя кожної дитини, яка народилася, незалежно від раси чи нації: маленького палестинця та маленького ізраїльтянина; маленького американця і маленького афганця; дитину хуту і дитину тутсі… хто б це не був, для Христа – кожен особливий. Сьогодні мої думки спрямовані на всіх дітей світу: так багато, занадто багато дітей, засуджених від народження не з власної вини страждати від жорстоких конфліктів. Збережімо дітей, щоб зберегти надію людства! Це те, до чого нас терміново покликало зробити Дитя, народжене у Вифлеємі, Бог, який став людиною, щоб повернути нам право на надію.
5. Випросімо у Христа дар миру для всіх, хто страждає внаслідок конфліктів, старих і нових. День за днем я ношу в своєму серці трагічні проблеми Святої Землі; щодня з тривогою думаю про всіх тих, хто вмирає від холоду й голоду; щодня до мене доноситься відчайдушний крик тих, хто з багатьох частинах світу закликає до справедливішого розподілу ресурсів і до прибуткової роботи для всіх. Нехай ніхто не втрачає надію на силу Божої любові! Нехай Христос буде світлом і підтримкою тих, хто вірить і працює, іноді в протистоянні, для зустрічі, діалогу та співпраці між культурами та релігіями. Нехай Христос веде в мирі кроки тих, хто невтомно присвячує себе прогресу науки і техніки. Нехай ці великі Божі дари ніколи не будуть використані проти поваги до людської гідності та її пропагування! Нехай святе ім’я Бога ніколи не буде використано як виправдання ненависті! Нехай воно ніколи не буде виправданням для нетерпимості та насильства! Нехай лагідне обличчя Вифлеємської Дитини нагадує всім, що в усіх нас один Батько.
6. Христос – наш мир! Брати і сестри, що слухаєте мене, відкрийте свої серця для цього послання миру, відкрийте свої серця для Христа, Сина Діви Марії, для Того, Хто став «нашим миром»! Відкрийте їх Тому, Хто відбирає від нас нічого, крім нашого гріха, і дає нам натомість повноту людяності та радості. І Ти, Вифлеємське Дитя, якому ми поклоняємося, принеси мир кожній родині й місту, кожній нації та континенту. Прийди, Боже, що став людиною! Прийди, щоб стати серцем світу, оновленим любов’ю! Прийди туди, де доля людства у найбільшій загрозі! Прийди і не зволікай! Ти – «наш мир» (Еф 2:14)!
Джерело: www.vatican.va
Переклад з англійської: Максим Гонтар
