Навіщо храмам вітражі?

Цей архітектурний елемент виявився цінним інструментом у навчанні багатьох духовних істин. 

Світло є поширеною духовною темою в християнському богослов'ї. У книзі Буття першими словами Бога під час творіння були: «І сказав Бог: "Нехай буде світло!" І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре» (Бут 1:3-4). 

Ісус навіть зайшов так далеко, що ототожнив себе зі світлом, кажучи: «Я — світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йо 8:12). 

З огляду на це, християнам було доречно витрачати багато часу та енергії на розробку дизайну вікон у храмах. Вікна спрямовують сонячне світло та розсіюють темряву тіней. Архітектори бачили в них ідеальну можливість підкреслити духовну істину, водночас виконуючи своє функціональне призначення. 

Однак вітражі, якими ми їх знаємо сьогодні, були розроблені лише у десятому столітті. До цього єгиптяни та римляни розробили техніку створення невеликих кольорових скляних предметів, але не використовували цю технологію для вікон великого розміру. 

Найстаріший вітраж 

Найстаріший збережений повний вітраж знаходиться в Аугсбурзькому соборі в Німеччині. Він був побудований в XI ст. та був частиною проєкту зі збільшення розмірів та краси вікон. Ці вікна не лише служили духовній меті нагадати про те, як світло Боже розсіює нашу темряву, але й виявилися важливим катехитичним інструментом. 

Саме в середньовіччі вітражі стали основним способом навчання неписьменних мирян численним історіям Біблії. Часто ці вікна, залежно від розміру храму, сягали від Буття до Одкровення, висвітлюючи найважливіші розповіді з історії спасіння. 

Історія Біблії, зображена у цих вікнах, також була пов'язана з коротким викладом історії Церкви. Святих також зображували у вітражах як щоденне натхнення для людей, які борються на своєму християнському шляху. Вікна також використовувалися для ілюстрації освітлення розуму божественним знанням і того, як благодать проникає в наш світ. 

З часом, у міру вдосконалення технологій, вітражі ставали все більшими й більшими, надзвичайно складними та сповненими всілякої символіки. 

Через значну художню складність вітражі зазвичай встановлювали останніми елементами в новому храмі, і минало багато років, поки останнє вікно не було завершено. Виробництво вітражів також було дуже дорогим, тому, щоб заохотити пожертвування, імена меценатів гравіювали на нижній частині. Це було особливо популярно серед іммігрантів, які побудували більшість храмів у Сполучених Штатах. 

У більших середньовічних храмах самі жертводавці навіть зображувалися поруч зі святими. 

Вітражі є одними з найкрасивіших скарбів християнських храмів і призначені для того, щоб надихати та навчати вірних багатьом духовним істинам. Вони залишаються невід'ємною частиною церковної архітектури та продовжують використовуватися у нових будівлях по всьому світу. 

Автор: Philip Kosloski
Джерело: Aleteia - This is why churches have stained glass windows 
Переклад: Максим Гонтар