ОЧІ ВАШІ БАЧИЛИ
~
І Н 24:7,15: “Але вони заволали до Господа, і Він поклав пітьму поміж вами і єгиптянами, і навів на них море, котре їх поглинуло. Очі ваші бачили, що Я вчинив у Єгипті, і багато часу ви були у пустелі. … А якщо вам видається лихим служити Господові, то виберіть собі нині, кому служити, чи богам, котрим служили батьки ваші, що були за рікою, чи богам амореїв, на землі котрих осіли, а я і дім мій будемо служити Господові.” (GYZ)
~
Останній розділ книги Ісуса Навина – урок історії. Навіть більше – це іспит з історії. Все, що бачив народ, пережив на власному досвіді, тут підсумовується, і тепер потрібно відповісти на головне питання: чи будеш служити Богові?
Бог зробив від себе все, що обіцяв.
Тепер ти пообіцяй і зроби.
•
Урок починається з Авраама та його батька. Він перший покинув дім і релігію своїх предків, щоб зустрітися з правдивим Богом і стати Його другом. Так, батьки не завжди є прикладом для дітей. Не завжди треба брати від них всі їхні традиції, способи молитви і цінності. Покинути “бога своїх батьків” – це нормальна практика, єдиний шанс зустріти живого Бога і вірити так, як сам Бог скаже, а не як навчила бабця чи мама. Ось той спосіб, який поможе попрощатися з “бозя покарає”, “бозя дасть здоров’ячка”, “то така ти християнка, якщо батьків не слухаєш”. Так, дорослішати Біблія вчить від перших сторінок: “покине чоловік батька і матір…”(Бут 2,24), “вийди з дому твоїх батьків” (Бут 12,1), “не служити богам, котрим служили ваші батьки” (ІН 24,15) – бо їхні батьки зробили собі золоте теля в пустелі і кланялися йому.
•
Подорослішати – це будувати своє життя, цінності, стосунки на здоровому фундаменті. Це вчитися з історії – брати з неї добрі уроки, відмовитися тестувати на собі ще раз помилки своїх предків. Хочеться взяти за приклад ставлення до історії, яке мав ізраїльський народ, – щоразу повторювати собі все, що Бог зробив для них, не опускаючи деталей, і переглядати, чи добре засвоїли урок. Бо хто не знає своєї історії, приречений її повторити.
Сестра Антонія Шелепило, «Плани на завтра»
