Декади Місійності-2023: День шостий – «Особиста відповідальність» (Єв. від Йоана 16, 15-23)

Читай також

  • Відбулися IV дні формування для молоді
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
  • Єпископи УГКЦ у США запрошують на Всеамериканську Молодіжну Прощу
        • Декади Місійності-2023: День шостий – «Особиста відповідальність» (Єв. від Йоана 16, 15-23)

          Слово Боже. «Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться. Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко – з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам’яті про болі нема! Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере. І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я». Йо.16,15-23

          Роздуми під час війни
          . Великою трагедією на війні є загибель воїнів. Особливо боляче переносять цю втрату члени їхніх сімей. Проте, на війні гинуть не лише військові. У цій війні ворог обрав жорстоку і аморальну тактику цілити саме в мирне населення для того, щоб налякати і деморалізувати українців. Найбільше страждають діти. Понад п’ятсот діточок було вбито російським агресором і ще майже тисяча отримала поранення. Щонайменше кілька тисяч українських дітей, особливо сиріт, примусово вивезли на окуповані території або в РФ. А ці діти ні в чому не винні. Вони бачили те, чого вони не повинні були бачити: смерть, ґвалт, розруху і війну. Вони пережили те, чого вони не повинні були переживати. Бог не бажає смерті людини. Бог миру хоче подарувати дітям і нам спокій та силу витривалості. Він визволяє нас від страху, що паралізує нашу здатність шукати хоч якесь пояснення того, що відбувається, та хоч щось зробити, щоб зупинити цю кричущу несправедливість. Милосердний Господь огортає своїми люблячими обіймами кожну дитину і зціляє їхні серця своєю батьківською любов’ю. Бог стає духовним опікуном цих дітей і надихає людей доброї волі усиновити та удочерити сиріт. Кожен із нас може стати молитовним опікуном над усіма діточками, і можливо у наших сім’ях з’явиться бажання взяти відповідальність на себе й усиновити чи удочерити одну дитину, прийняти її у свою сім’ю.

          Молитовний намір.
          Молімося за всіх дітей, які постраждали від війни, зокрема сиріт та тих, які втратили свої домівки чи були вивезені з України.

          Місійне завдання. Разом із катехитами та мирянськими спільнотами при парафії організуймо парафіяльне свято для дітей, запросивши на нього дітей тих родин, які не відвідують храм, та з тимчасово переселених сімей, що мешкають на території парафії.

          Читай також

        • Відбулися IV дні формування для молоді
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • Єпископи УГКЦ у США запрошують на Всеамериканську Молодіжну Прощу
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.