Проповідь Блаженнішого Святослава на початок Синоду Єпископів УГКЦ 22025 року

Проповідь Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава під час Молебню до Святого Духа в Українській папській колегії Святого Йосафата в Римі 29 червня, у день початку Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року.

Преосвященні владики-члени Синоду Єпископів нашої Церкви!
Всечесні, преподобні отці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Розпочинаючи Синод Єпископів, ми пережили два унікальні історичні дні, які для нас стали Божим світлом, що висвітлило природу нашої Церкви.

Під час ювілейної прощі Року надії, на яку приїхало понад 7 000 паломників з усього світу, ми побачили нашу матір-Церкву, що співстраждає зі своїм народом. Побачили, що ми, владики, є служителями цієї матері-Церкви, яка огортає наш зболений народ у різних куточках України і світу. Побачили, що ми є глобальною Церквою, яка має київське коріння, але єдина з українських Церков об’єднує у своєму лоні світову українську громаду.

У літургійний спосіб ми пережили феномен — дійсність Патріаршого Собору, на який зібралися люди з усього світу, Собору, який так хотіли скликати багато років тому в Україні. Ми — Церква, яка співстраждає зі своїм народом, бо є його невід’ємною частиною і як мати вболіває за своїх синів і дочок.

Інший історичний момент — уперше в історії нашої Церкви Синод Єпископів починається Євхаристійним Богослужінням, яке очолив сам Папа в базиліці Святого Петра в день Верховних апостолів Петра і Павла. Під час цієї Божественної Літургії у проповіді Святіший Отець не просто подякував нашому Синодові за присутність та участь, а подякував вам, владики, за душпастирську ревність. «Хочу привітати членів Синоду Української Греко-Католицької Церкви: дякую за вашу присутність тут і за вашу пастирську ревність. Нехай Господь дарує мир вашому народу!» — ці слова подяки стали світлом, яке утверджує нас у тому, що служіння нашому народові — це саме те, чого очікує від нас Господь Бог і Вселенська Церква.

Сьогоднішнє свято Святих Петра і Павла тут, у Римі, виявляє, що ми є Київською Церквою в повному видимому сопричасті з наступником апостола Петра. Впродовж історії ми збереглися як Церква і народ саме тому, що в найбуремніші моменти історії могли опертися на скелю — Петра. І той Петро нашого часу утверджує нас у вірі, підтримує, захищає і надихає. Це — та сила Божої благодаті, з якою ми починаємо наше синодальне діяння.

Головна тема нашого Синоду — душпастирство сімʼї в умовах війни. Сім’я як нерозривний, вірний і плідний союз любові між чоловіком та жінкою сьогодні зранена новітніми ідеологіями, які руйнують сімейні цінності, зранена сучасним політичним та суспільним життям. А в нашому народі сім’я, яка є базовою клітиною суспільства, Церкви, зранена ще й війною.

Душпастирство сім’ї — це не лише гарні програми, які обовʼязково маємо укладати, не лише гарні ідеї, які мусимо висловити в наших рішеннях, це — стосунки. Ми, як єпископи, священники, парафіяльні спільноти, повинні збудувати стосунки з українською сім’єю в умовах війни, з нею зблизитися, її підтримати, захистити, зцілити. Ми повинні допомагати нашим юнакам і дівчатам творити здорові сім’ї, надавати їм відвагу народжувати дітей. Лише тоді наш народ і наша Церква матимуть майбутнє.

У цьому молебні ми прикликаємо благодать Духа Святого на наш Синод. Бо, як нам нагадував блаженної пам’яті папа Франциск, замало мати Синод, треба ним бути. А ми є Синодом лише тоді, коли між нами спочиває і діє Дух Святий, який дає можливість творити між собою стосунки, відчути себе співбратами в єпископському служінні. Ми хочемо поцікавитися, як живе кожен наш владика у своїй країні, у своїй єпархії. Ми хочемо тут, під час Синоду, співстраждати один з одним, у тому синодальному діянні ввійти в обставини один одного. Лише тоді наш новий Донецький екзарх відчує, що в час, коли через його екзархат проходить лінія фронту, він не сам — із ним уся наша глобальна Церква.

Тому ми сьогодні прикликаємо Духа Святого на нас, щоби Він зробив нас Синодом. І просимо: Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбнице благ і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші. Амінь.

https://www.facebook.com/share/v/1BuTDgf6VL/?mibextid=wwXIfr

† СВЯТОСЛАВ,
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви