Щоденні роздуми настоятеля Тезе брата Метью

Як добре бути всім разом як братам і сестрам! Останні кілька днів ми були розпорошені по всьому Парижу та його околицях, нас приймали для молитви в храмах різних конфесій. Тепер ми можемо молитися в одному місці — це видимий знак нашої єдності в Христі в усій нашій різноманітності.

Я лише кілька днів тому повернувся з України. Я провів там Різдво. Один із моїх братів і я були прийняті християнами, які роблять усе можливе, щоб слухати й залишатися поруч із тими, хто страждає від війни. Таким чином вони надають конкретну підтримку тим, чиї домівки були зруйновані, допомагаючи їм знову створити дім. Ми молилися на могилах людей, які віддали своє життя за захист свободи своєї землі.

Коли християни прагнуть служити іншим, чи не стають вони творцями більш справедливого світу, відображенням любові, яку Бог має до кожної людини, закваскою в тісті? І так Церква стає місцем, де кожен може почуватися як удома.

Євангельське читання, яке ми щойно почули, говорить про Божий дім. На початку публічного служіння Ісуса святий Іван подає сцену, в якій Ісус виганяє торговців і перевертає столи міняйл у Храмі.

Ісус робить батіг із мотузок — ми ніде більше не бачимо, щоб Ісус діяв так. Що це означає? Боротьбу з несправедливістю економічної системи? Вчинок для відновлення святості простору дому Його Отця? Згодом Його друзі тлумачитимуть цей вчинок у світлі вірша з Псалма 69 і зрозуміють, що Він діяв із любові до дому, який належить Богові.

Коли Ісус звіщає Свою смерть і воскресіння — «зруйнуйте цей храм, і за три дні Я його підніму» — Він відкриває ще ширший горизонт. На дорозі назад до Галилеї Ісус зустрічає самарянку, і ми розуміємо, що через Своє воскресіння Він пропонує нам спільність у Дусі, в якій ми можемо поклонятися Богові такими, якими ми є, і там, де ми є.

Коли ми молимося разом з іншими, ми стаємо Божим домом — святиня будується всюди, де ми збираємося в ім’я Христа, — і ми можемо почуватися там як удома. Ця спільність також є дорогою зцілення і повноти життя, що веде нас до дому Отця.

Завтра під час полуденної молитви ви почуєте, як навіть до останнього подиху Ісус продовжував створювати дім для тих, кого любив, — для всього людства.

В Україні, як я вже казав, я бачив зруйновані домівки, але й життя, яке постійно відроджується, яке не дає себе знищити. Наш європейський дім, відбудований після ран Другої світової війни, знову може здаватися в руїнах. Але чи будемо ми готові присвятити себе разом із відважними жінками й чоловіками, які віддають усе, щоб він відродився? Цінності, дорогі для нас, усе ще присутні. Як вони можуть розширити наш горизонт, щоб ми могли дивитися далі й працювати заради європейського дому, де кожен почуватиметься як удома?

І це — через прості жести: зустрічатися, розмовляти разом і слухати одне одного, навіть не розуміючи всього про іншу людину, там, де спільна молитва неможлива. Таким чином ми відкриваємо те, що вже нам дано — реальність, у якій справедливість є дуже присутньою, але часто прихованою від наших очей.

Уже багато років наша спільнота Тезе здійснює паломництво довіри. Час від часу це паломництво стає видимим, як зараз під час нашої Європейської зустрічі в Парижі, а також у селі Тезе з щотижневими зустрічами молоді, де ми будемо дуже раді вас прийняти.

Так ми можемо підтримувати одне одного в нашій щоденній дорозі віри і дозволяти Христові знову і знову ставити нам запитання: «Чого ти шукаєш?» — яке готує нас до викликів, з якими ми зустрінемося, де б ми не були.

А де ж відбудеться наша наступна Європейська зустріч?

Вона відбудеться:

у країні з 9296 озерами,

де розмовляють слов’янською мовою,

у місті, позначеному зустріччю чотирьох різних культур: католицької, протестантської, православної та єврейської,

яке має дві дуже хороші футбольні команди,

з назвою, яку непросто вимовити.

Наступна Європейська зустріч відбудеться в місті Лодзь у Польщі!

Джерело: Тезе