Українська молодь свідчила правду про війну в Україні в різних країнах Європи

Повертаючись із 48-го європейського з’їзду молоді Тезе у Парижі, українська молодь залишає по собі слід живої віри, надії та свідчення правди. Це не просто паломництво — це шлях, який веде через міста Європи, сповнений молитви, співу, зустрічей і духовного усвідомлення власної ідентичності. Учасниками 48-го європейського з’їзду молоді Тезе у Парижі були 11 груп молоді УГКЦ, а також група молоді РКЦ та ПЦУ. До них долучилися молоді віряни УГКЦ з Англії, Франції, Німеччини, Італії, Австрії, Польщі, а також представники зі США та Канади. У серці Європи, серед тисяч голосів молоді з 72 країн, українські юнаки та дівчата стали живим свідченням війни та незламної віри. 

Українські паломники розпочали свою подорож у Кракові, де взяли участь у Божественній Літургії в Церкві Святого Миколая, та здійснили вечірню прогулянку містом, занурившись у його історію та красу. 

Наступного дня молодь відвідала Берлін, де екскурсія історичними пам’ятками.

Прибуття до Парижа розпочалася із розселення у родинах, теплим прийняттям волонтерів та підготовкою до загальної програми Тезе. З 29 по 31 грудня українська молодь взяла участь у молитовних чуваннях у храмі Сен-Сюльпіс, де хор Тезе «Обнова Тернопіль» три дні поспіль співав молитву за мир, правду і гідність.

У час, коли Україна потерпає від щоденної агресії, вибухів і втрат, молитися стає тихим і надзвичайно сильним жестом єдності. Молитва багатьма мовами, спів братів спільноти Тезе та участь представників влади Парижа й духовенства з Ватикану створили потужне відчуття єдності, коли кожен знає: хтось молиться за тебе, а твої молитви несуть надію у світ.

Особливою сторінкою цього духовного переживання став молодіжний хор Тезе спільноти «Обнова» з Тернополя. Їхня присутність та провід молитов був живим свідченням правди війни, незламної гідності та радості, яку неможливо відібрати.

Зустріч Тезе завершилася спільною молитвою на стадіоні у Парижі, де зібралося понад 15 тисяч молодих людей з усієї Європи. Цей духовний досвід став живим свідченням того, що молодь України і Європи об’єдналися задля спільної надії та миру, навіть у часи війни та невизначеності.

Місто світла зустрічало гостей словами Архиєпископа Лорана Ульріха:

― Дорогі українські друзі, дякуємо вам за вашу присутність: 1 200 з 15 000 — браво вам за те, що показуєте нам шлях надії. Париж надихає мріяти, але тут також є люди, яким потрібна наша підтримка. Ви вже бачите щедрість, доброту і гостинність наших парафій — і це справжній дар.

Ці слова стали прологом до глибокого паломництва довіри, яке розгорнулося на декілька днів у храмах, на стадіоні Парижа та у містах Франції, Польщі та Німеччини.

Перший день зустрічі на стадіоні Accor Arena об’єднав молодь у спільній молитві та співі. Брат Метью звернувся до всіх присутніх:

― Як добре бути всім разом як братам і сестрам! Ми були розпорошені по всьому Парижу, нас приймали у храмах різних конфесій. Тепер ми молимося в одному місці — це видимий знак нашої єдності в Христі в усій нашій різноманітності.

Брат Метью розповів про своє Різдво в Україні, зруйновані домівки та життя, що постійно відроджується, і тих, хто віддає себе служінню іншим.

― Коли ми молимося разом, ми стаємо Божим домом. І там, де ми збираємося в ім’я Христа, кожен може почуватися як удома. Ця спільність — шлях зцілення і повноти життя. 

Настоятель Тезе  закликав молодь нести мир і надію іншим, починаючи з простих жестів зустрічі та слухання.

― В Україні, у Львові, Тернополі та Запоріжжі, я зустрів багато мужніх людей, які плакали, але, часто завдяки своїй вірі, піднялися, як Марія Магдалина, щоб нести іншим добру новину про те, що життя сильніше за смерть. Вони є живими знаками того, що світло, яке ми святкуємо в ці дні Різдва, справді світить у темряві, і що темрява не змогла його загасити… Я не хочу робити гучних заяв, а просто запрошую вас молитися за мир у наших європейських суспільствах, щоб вони стали гостинними для всіх, а також за Україну, яка є свідком боротьби за свободу і яка чинить опір у надії на справедливий мир; за Палестину (не забуваймо про покинуте населення Гази) та за Ізраїль, Судан, М'янму і всі країни, де вирує війна. Молімося також за тих, хто шукає справедливості під гнітом репресивних режимів.

Відзначилося це паломництво й низкою офіційних зустрічей, серед яких ― зустріч представників різних церковних спільнот, які прибули до французької столиці, в резиденції Архиєпископа Парижа Лорана Ульріха. У своєму слові Архиєрей щиро привітав учасників, серед яких була також делегація Української Греко-Католицької Церкви на чолі з владикою Браєном Байдою, головою Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, у супроводі владики Ігоря Ранці, єпархіального єпископа Паризької єпархії, отця-митрата Романа Демуша, заступника голови ПКуСМ, та отця Володимира Пендзей, голови молодіжної комісії Паризької єпархії. Архиєпископ Лоран Ульріх наголосив на особливій вазі цієї зустрічі. Настоятель спільноти Тезе, брат Метью, підкреслив значення присутності української делегації у ці дні молитви за мир, зауваживши, що саме тепер особливо сильно лунає молитва за мир в Україні. 

Знаковою для українських паломників стала зустріч із пані мер Парижа Анн Ідальго представницька делегація УГКЦ відчула підтримку міста. Очільниця Парижа наголосила, що подія об’єднує людей різних культур і віросповідань, а також поділилася власними спогадами про відвідини Тезе у молодості.

Настоятель спільноти Тезе, брат Метью, подякував місту і родинам, які прийняли молодь, наголосивши, що спільна молитва у різних церквах є знаком єдності, а не розділення.

У межах 48-ї європейської зустрічі молоді Тезе відбувалися воркшопи, коляди, театральні виступи, виставки дитячих малюнків «Кольори надії». Особливу увагу привернув дискусійний стіл та на тему «Церкви в часи війни», що став унікальною платформою для обговорення ролі Церкви в умовах тривалої війни в Україні та її пастирської присутності серед постраждалих. Участь у заході взяв  участь новообраний Єпископ Єпархії Святого Володимира Великого в Парижі (Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембурґ, Швейцарія) владика Ігор Ранця та голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, Єпископ Єпархії Торонто та Східної Канади владика Браєн Байда та представники Української Греко-Католицької Церкви, а також Єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії ПЦУ Єфрем Хомʼяк. Модерувала дискусію львівська поетка, письменниця, лауреатка студентської нагороди «Світло Справедли­вості» за духовне та етичне лідерство Іванка Захаревич.

Головною проблемою, яку підняли учасники, було питання, як Церква може підтримати людей, які переживають травму, втрати та страждання, і як у цей складний час підтримується єдність між різними конфесіями. Додатково порушували питання про віру, прощення, духовну і психологічну допомогу, кризу ідентичності та роль релігійних спільнот там, де державні інституції не завжди спроможні діяти.

У межах участі у з’їзді молоді Тезе в Парижі українська молодь здійснила молитовне паломництво до Собору Паризької Богоматері. Цей молитовний хід став знаком єдності, пам’яті та надії, а також тихим, але промовистим свідченням про війну в Україні, про яку неможливо і не можна мовчати. Паломництво очолили владика Ігор Ранця та владика Браян Байда. У спільній молитві взяли участь понад тисяча молодих людей з України та різних країн Європи — молоді греко-католики, які прибули до Парижа на міжнародну молитовну зустріч Тезе. Молитовний хід до Собору став моментом глибокого зосередження, тиші та внутрішнього плачу за всіма тими, чиї голоси назавжди забрала війна. 

Ще однією знаковою подією в межах з’їзду Тезе стала Божественна Літургія в Катедральному Соборі Святого Володимира Великого, яку очолив владика Ігор Ранця. Під час звернення до молоді Архиєпископ наголосив на трьох ключових елементах, які допомагають йти за Христом: зректися себе; взяти свій хрест; іти слідом за Ним.

― Це фактично алгоритм справжньої свободи. Ми покликані нести свою ідентичність, культуру й духовну спадщину скрізь, де б не були, — наголосив Архиєрей. Після Богослужіння молодь частувалася разом із друзями, які мешкають у Франції, та співала колядки біля Катедри, підкреслюючи радість і єдність спільноти.

Першого дня нового року, повертаючись додому, українці взяли участь у подячній Божественній Літургії в парафії свв. Бориса і Гліба в Санлісі, де владики Ігор Ранця і Браєн Байда щиро подякували молоді за свідчення віри та патріотизму. Місто Санліс особливо важливе для українців, адже пов’язане з історією королеви Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого.

Наступною зупинкою стало баварське село Пух, де молодь молилася у храмі Святого Себастіана, вшановуючи блаженну Едіґну, онуку Ярослава Мудрого. Тут молитовне паломництво стало жертовним актом пам’яті, надії і духовної присутності України в Європі.

У Мюнхені українці зустрілися з владикою Богданом Дзюрахом, який звернув увагу на ключові цінності: Бог, довіра та рух уперед.

― Іти за Богом означає приймати конкретні рішення, змінюватися, вставати й вирушати в дорогу. Найбільше значення має не маршрут, а присутність Того, Хто є поруч, — підкреслив Архиєпископ.

Владика наголосив на сили Божої присутності у людях, яких ми зустрічаємо, та на значенні спільної молитви для європейської спільноти. Особливо сильним стало завершення звернення:

― Сьогодні ваш спів і ваші молитви чує імперія зла, яка переживає свою агонію. І вона загине. Бо Божа сила сильніша за всі пекельні сили. Несіть цю вістку надії у свої домівки, у своє середовище, у свій народ!

На завершення паломництва учасники відвідали Відень, де прогулянка містом стала символічним підсумком пережитих днів. Молодь мала змогу осмислити духовний досвід, продовжити розмови та відчути радість єдності, поєднавши молитву, культурну спадщину та теплі людські зустрічі.

48-й європейський з’їзд молоді Тезе став простором, де українська молодь несла правду війни і надію на мир, вчилася довіряти Богові та один одному, відкривала серця для інших культур і поколінь. Спільна молитва у храмі Сен-Сюльпіс, на стадіоні та у французьких містах стала живим свідченням віри, сили духу та єдності, яка єднає Україну з Європою і надихає на нові кроки у майбутнє.

 Підготувала Наталія Павлишин

Світлини Софії Костенко