Владика Браєн Байда: «Присутність — Мати Божа є Надією»

Ковчег Завіту

Ковчег Завіту містив елементи союзу Бога з ізраїльтянами. У Першій книзі Царів (1 Цар 8, 9) ми знаємо, що там були скрижалі завіту, які Мойсей отримав на горі Синай. У Посланні до Євреїв (Євр. 9, 4-5) додано золоту посудину з манною, розквітлий жезл Аарона, з поясненням, як ангели затінювали престол благодаті. Марія, Богородиця — Новий Ковчег Завіту. Вона наша НАДІЯ!

Коли ми дивимося на ікону, один шар звістки показує Марію, яка тримає на Своїх руках Дитя Христа, оточене двома ангелами зі знаряддями Його майбутньої смерті. Однак, у порівнянні з Ковчегом Завіту, Марія є зображена як Новий Ковчег Нового Завіту в Христі. Її ліва рука обіймає Христа, Її Сина, а Вона схиляє голову і вказує правою рукою на благоговіння (пошану) перед воплоченим Богом, на Страсті, які Він зазнав через любов до нас, на Його смерть на хресті та славне Воскресіння. Її милосердні очі співчутливо дивляться на нас, а Її обличчя пронизує нас, запрошуючи слухати — споглядати цю тайну Відкуплення. У Христі все примирено з Богом (Кол 1, 20). Якби ми знайшли одну хвилину, щоби подивитися в очі іншій людині, ми могли б відчути себе незручно. Це залежить від того, чи ми знаємо ту людину чи ні. Ми знаємо, що між людьми існує зона комфорту, коли ми розмовляємо між собою, і це добре. Я не кажу вам нічого нового, але ми знаємо про цю зону комфорту. Адже що відбувається, коли ми входимо в цю зону комфорту? Ми, ймовірно, хвилюємося і говоримо подумки: «Це занадто близько!», «Що хоче від мене людина, яка стоїть так близько?», «Про що вони насправді думають тепер?», «Ого, я не знав, що їхні очі такого кольору!», «Подивіться, які у них зморшки навколо очей!», «Мені незручно, і я хочу припинити це!».

Коли ми розмовляємо з іншими, ми явно маємо вибір щодо того, наскільки близько стояти біля них. Якщо ми занадто близько, ми, природно, боронимося. Інший вибір, який у нас є, — бути повністю довірливим, можливо, так, як ми відчуваємо, коли дивимося в очі цієї Дитини. Подивіться в очі дитини, і ви, швидше за все, не будете боронитись від будь-чого. Зрештою, ми, боронячися, можемо обрати дивитися в очі Матері Божої, Богородиці, із недовірою, чи дивитися в Її очі й дозволити Їй дивитися в наші очі з повною довірою. Вдивляймося в Її очі, і нехай Вона дивиться в наші очі. Розкажіть Їй про свій день, та дозвольте Їй розповісти, якими були деякі з Її днів, коли Вона виховувала Ісуса. Розкажіть Їй про свої побоювання, свої проблеми, і дозвольте Їй поділитися з вами деякими спогадами, коли Вона боялася. Розкажіть Їй про труднощі, які ви відчуваєте, прощаючи комусь, а потім дозвольте Їй з вами поділитися труднощами, які Вона мала, прощаючи тим, хто мучив Її Сина Ісуса і хто розіп’яв Його. Розкажіть Їй про ваше здоров’я, про вашу молодість, про важливі моменти вашого життя, про виховання ваших дітей, про дружбу з іншими, тощо. І нехай Вона поділиться з вами такою кількістю подібних історій. Можливо, ви зможете промовчати на досить довгий час, щоб просто слухати Її. Це Мати, Яка виховала Ісуса. Ісус знав, як Вона дивилася на Нього, як Вона зазирала в Його душу, як Вона слухала все, чим Він мав з Нею поділитися, а потім Вона відповідала з мудрістю, любов’ю та співчуттям. Це був досвід, який Ісус привик мати, коли Вона була зовсім присутня біля Нього. Марта і Марія.

Тепер пригадайте собі розповідь, коли Ісус відвідує Марту та Марію: “Коли ж вони були в дорозі, Ісус увійшов в одне село, і якась жінка, на ім’я Марта прийняла його у свій дім. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою послугою. Підійшла вона, і каже: «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити. Скажи їй, щоб мені помогла.» Озвався Господь до неї і промовив: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.» (Лк. 10, 38-42). Ісус знав, що Марія була присутня. Вона, як і Його Мати, — Богородиця, була цілковито присутня біля Нього. Тим часом Марта була зайнята традиційними справами зустрічі та підготовки, коли завітав гість. Марта мала щирі наміри, та Ісус розумів, що, хоча вона й усвідомлювала Його присутність у кімнаті, все ж не зосереджувала на Ньому своєї уваги. Вона була поруч, але її серце залишалося неуважним до Нього. Тут величезна різниця, бо Марта була настільки захоплена своїми справами, що по суті, вказувала Ісусові, що Він має робити. Різниця справді велика, адже Марта була так занурена в турботи, що фактично почала диктувати Ісусові, як Він має діяти: сказати Марії, щоб вона допомагала. Ісус сказав, що вибір Марії - бути уважною до Нього — є найкраще, що і це від неї не відніметься. Отож, коли ми молимося до Ісуса чи Богородиці, через ікону, чи безпосередньо подумки, ми можемо вибрати захисну або довірливу позицію. Можливо буде потрібно багато зусиль протягом багатьох років, але мета полягає в тому, щоб завжди приходити до Ісуса чи до Пресвятої Богородиці, перед іконою або перед їхньою невидимою присутністю, і відкинути все, що відволікає. Поділившись усіма нашими проблемами, турботами та потребами, проханнями про тих, хто воює в Україні, здоров’я родини та друзів, врешті-решт, стараймося НЕ бути як Марта, а більше бути подібними до Марії.

Коли ми просимо Святого Духа про ласку бути справді присутніми біля Богородиці — так, як Особи Пресвятої Трійці перебувають у повній єдності одна з одною, — будьмо щиро і повно присутні також поруч із тими, хто в наших родинах. Щоб ми чули, як Ісус говорить до нас знову і знову, як Він тоді говорив до Марти: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї». Нехай Дух Святий дасть нам ласку бути присутніми біля Богородиці, дивлячись в Її очі і в Її душу з повною довірою так, як ми б дивилися в очі і серце дитини.

Щоб ми дивилися в очі і серце Ісуса, як Марія, сестра Марти, будучи присутньою біля Нього, і подібно до Богородиці, котра була присутня біля Ісуса. Потім, дивімся і ми чимраз частіше на членів наших родин і на наших друзів точно так само. Богородиця, наша Мати Неустанної Помочі — наша НАДІЯ! Святий Дух, котрий перебуває в Богородиці — нашій Матері Неустанної Помочі, є нашою НАДІЄЮ. У подібний спосіб, нехай Святий Дух заселиться в тобі і через тебе буде надією для інших.

† Браєн (Байда), Єпарх Торонто і Східної Канади УГКЦ