19. Прихід у Синайську пустиню 1-15; об’явлення Боже 16-25
- Третього місяця по виході з Єгипетської землі, того ж самого дня, сини Ізраїля прибули в Синай-пустиню.
- Рушили вони з Рефідиму і, прибувши в Синай-пустиню, отаборились у пустині. Отаборився там Ізраїль навпроти гори.
- А Мойсей вийшов до Бога. І заговорив Господь голосно з гори до нього: “Так скажеш домові Якова, і об’явиш синам Ізраїля:
- Ви бачили самі, що я зробив єгиптянам, як ніс я вас на орліх крилах і привів до себе.
- Тож коли щиро слухатиметеся мого голосу й дотримуватиметеся мого завіту, будете моєю особливою власністю з-поміж усіх народів, бо моя вся земля.
- Ви будете в мене царством священиків, народом святим. Ось і слова, що їх маєш переказати синам Ізраїля.”
- Прийшов Мойсей, покликав старійшин народу і виклав перед ними все те, що повелів йому Господь.
- Усі ж люди відповіли одностайно, кажучи: “Усе, що сказав Господь, зробимо.” І переказав Мойсей слова народу Господеві.
- Господь сказав Мойсеєві: “Ось я прийду до тебе в густій хмарі, щоб народ чув, як розмовлятиму з тобою, та щоб вірив тобі довіку.” І переповідав Мойсей слова народу Господеві.
- Господь сказав Мойсеєві: “Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свого,
- і стануть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на очах усього народу на Синай-гору.
- Ти окреслиш для людей з усіх боків межі і попередиш: бережіться, виходити на гору, а то й не доторкайтесь її підніжжя. Хто доторкнеться до гори, тому смерть.
- Ніхто нехай не доторкається до неї, бо буде побитий камінням або прошитий стрілою. Чи то людина, чи скотина, – не останеться живим. А як протяжно засурмлять у ріг, тоді зійдуть на гору.”
- Спустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу.
- Він сказав людям: “Будьте готові на третій день; не сходьтеся з жінками.”
- Третього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки, й тяжка хмара нависла над горою, страх могутньо засурмило в ріг, і задрижали всі люди в таборі.
- Вивів Мойсей людей до Бога з табору, і стали вони під горою.
- Гора ж Синай уся димувала від того, що Господь у полумені спустився на неї. І підіймався той дим, мов кіптява з горна, а вся гора стрясалася вельми.
- А трубний звук гучав дедалі голосніш та голосніш; Мойсей говорив, а Бог відрікав йому у громі.
- Господь спустився на Синай-гору, на вершину гори, і покликав Мойсея на верх гори, і піднявсь Мойсей.
- Господь сказав до Мойсея: “Спустись, остережи людей, нехай не продираються до Господа, цікаві подивитись, а то багато з них загине.
- Та й священики, що приступають до Господа, нехай освятяться, а то Господь поб’є їх.”
- І сказав Мойсей Господеві: “Не можуть люди йти на верх Синай-гори; сам бо ти перестеріг нас словами: визначи, мовляв, навколо гори межі та зроби її священною.”
- Тоді Господь сказав до нього: “Йди наниз та вийди знову, і Арон з тобою; священики ж і люди нехай не рвуться почерез границю, щоб вийти на верх до Господа, а то поб’є їх.”
- І зійшов Мойсей до людей та переповів їм це.
“Усе, що сказав Господь, зробимо”
Коли до тебе підходить твій друг чи хтось рідний із проханням про щось, то ти точно їх чуєш і хочеш допомогти. Те ж саме, коли хтось із них каже: не роби більше так, бо це мене ображає чи завдає біль. І ти точно зважиш на це прохання і будеш старатися так не чинити.
Маючи такі ж прохання – заповіді від Бога, часто ігноруємо їх. Так, ніби для нас вони не мають значення. Так, ніби Він абсолютно не важливий.
Лише тоді, як почнемо сприймати Бога як найважливішу особу в нашому житті, будемо готові без жодних вагань робити все, щоб не образити Його.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.