36. Майстри 1-7; килими 8-19; дошки 20-34; завіси 35-38
- Бецалел, отже, й Оголіяв та всі вмільці мистецтва, яким Господь дав мудрість і хист, щоб знали, як робити, зроблять усяку потрібну роботу коло святині, згідно з тим, як заповідав Господь.»
- Так покликав Мойсей Бецалела та Оголіява й усіх умільців мистецтва, що їм Господь дав мудрість у серце, всякого, кого хист тягнув узятись до діла, щоб довести його до кінця.
- І взяли вони з-перед Мойсея всі приноси, що поприносили сини Ізраїля на будівлю й спорудження святині, щоб збудувати її;
але сини Ізраїля приносили щоранку й далі добровільні пожертви. - Так, що всі майстри, що були зайняті на роботі коло святині, поприходили кожен від своєї роботи, що її виконували,
- і сказали до Мойсея: «Народ дає більш, ніж треба для виконання діла, що заповідав Господь зробити.»
- І велів Мойсей розголосити по таборі таке: «Нехай ні чоловіки, ні жінки не дають більш ніяких пожертв для святині!» Так було стримано народ від пожертв;
- бо було вже досить запасу на всяку роботу, що мала бути зроблена; було ще й надто.
- Усі найспритніші з майстрів, що були зайняті ділом, зробили храмину з десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, блакиту, порфіри, й кармазину, з херувимами вишиваної роботи зробили їх.
- Завдовжки один килим був 28 ліктів, а завширш 4 лікті; міра одна для всіх килимів.
- І позчіплював п’ять килимів один з одним і других п’ять один з одним.
- Зробив і петельки з блакиту на краю кожного килима, що на кінці перших п’ятьох, зчіплених докупи; так само зробив на краю останнього з других п’ятьох зчіплених докупи.
- П’ятдесят петельок зробив на одному килимі і п’ятдесят петельок на краю килима з других, зчіплених докупи; петельки ж були одна проти одної.
- Зробив також і п’ятдесят гапликів золотих і позчіплював ними килими один з одним, і стала храмина ціла.
- Зробив також килими з козячої шерсти до намету над храминою. Одинадцять таких килимів зробив він.
- Завдовжки один килим був тридцять ліктів, а чотири завширш; одна міра для одинадцятьох килимів.
- І зчепив докупи п’ять килимів окремо і шість килимів окремо.
- І зробив п’ятдесят петельок на краю останнього килима перших, зчіплених докупи, і п’ятдесят петельок на краю других, зчіплених докупи.
- Далі зробив п’ятдесят защіпок мідяних до зчіплювання намету, щоб став цілим.
- І до намету зробив покриття з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а друге покриття з борсучих шкур зверху.
- І наробив дощок на храмину з дерева акації, прямовисних;
- десять ліктів завдовжки була одна дошка, і півтора ліктя завширш.
- По два чопи в одній дошці, пригнані один до одного; так само зробив на всіх дошках храмини.
- Наробив ото дощок на храмину: двадцять дощок на південному боці, праворуч;
- і сорок срібних підніж зробив під двадцять дощок: по два підніжжя під кожну дошку, для обох її чопів.
- І на другому боці храмини, на північному, зробив двадцять дощок,
- і сорок підніж до них, срібних, по два підніжжя під кожну дошку.
- А на задньому боці житла, на захід, зробив шість дощок.
- Дві дошки зробив до кутів храмини ззаду;
- вони були подвійні знизу, а й подвійні вгорі, до першої каблучки; так зробив до обох, на обох кутах.
- Усього ж було вісім дощок, із срібними підніжками до них: шістнадцять підніж, по два підніжжя під кожну дошку.
- Далі зробив засуви з дерева акації: п’ять до дощок на одному боці храмини,
- і п’ять на другому боці храмини, і ще п’ять засувів до дощок для храмини ззаду, на захід.
- І зробив середній засув, що мав проходити по середині дощок, від одного кінця до другого.
- Дошки ж обклав золотом; каблучки до них, щоб просувати в них засуви, були теж золоті, та й самі засуви теж обклав золотом.
- Зробив він також і завісу з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна: майстерної гаптярської роботи з херувимами.
- До неї ж зробив чотири стовпи з дерева акації та обклав їх золотом, гачки їх теж були золоті; і вилив до них чотири підніжки з срібла.
- Зробив і запону до входу в намет з блакиту, порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна, робом мережаним;
- і п’ять стовпів з гачками їх, і обклав верхи їхні й поперечини їхні золотом, а п’ять підніжків їх зробив з міді.
“Народ дає більш, ніж треба для виконання діла, що заповідав Господь зробити”
Старання, взаємна підтримка, допомога – те, що є ознакою спільноти, яка має спільну мету. Звичайно, далеко не завжди така націленість є навіть у невеликих колективах, не кажучи вже про все суспільство. Та, якщо, як у випадку Мойсеєвого народу, усі б орієнтувалися на Господа, робили б усе, що Він радить, то це давало б відповідний результат.
Згадайте походи на прощі. Коли всі учасники мають спільну мету. Знають куди й чого йдуть. Тоді нема потреби щоразу нагадувати, когось змушувати, мотивувати – всі й так вмотивовані.
Керуймося Господом, тоді не виникатиме проблем із прийняттям рішень і не буде сумнівів у їх правильності.