21. ПОХОРОННІ ЗВИЧАЇ ТА СВЯЩЕНИК 1-6; ПОДРУЖЖЯ СВЯЩЕНИКІВ 7-9; СВЯЩЕНИКОВІ ЗАБОРОНЕНО ЖАЛОБУ 10-12; ПОДРУЖЖЯ ПЕРВОСВЯЩЕНИКА 13-15; ПЕРЕШКОДИ ДО СВЯЩЕНСТВА 16-24
- Господь сказав Мойсеєві: «Промов до священиків, Аронових синів, і скажи їм: ніхто з них нехай не осквернює себе померлим із своїх людей,
- хібащо то буде близька родина його, як от мати його, батько його, син його, дочка його, брат: його,
- сестра його – дівиця, що перебуває при нім, що ще не мала чоловіка; задля неї може осквернитись.
- Як він жонатий, то не сміє осквернитися померлим з рідні, опоганюючи себе;
- вони не вистригатимуть лисини на голові в себе, і краю борід своїх не підгтригатимуть, і на тілі в себе не робитимуть нарізок.
- Святими будуть перед своїм Богом і не плюгавитимуть імени Бога свого, бо вони приносять вогняні жертви Господеві, хліб Бога свого, тож і мусять бути святими.
- Повії або знеславленої не братимуть собі за жінку; відпущеної чоловіком теж не братимуть; бо священик посвячений Богові своєму.
- Ти будеш уважати його за святого, бо він приносить хліб Бога твого; святим він буде для тебе, бо святий я, Господь, що освячую вас.
- Коли дочка котрогось священика обезчестить себе розпустою, вона тим знеславить батька свого; вогнем таку спалити.
- А священик, верховний між своїми братами, той, що на голову його злито миро, і що дана йому власть зодягатися в священні шати, не повинен тримати свого волосся розпущеним,роздирати на собі одежі,
- ні наближатися до жадного мерця; навіть ради батька чи матері своєї не буде оскверняти себе.
- Нехай не виходить зо святині, щоб не осквернити святині Бога свого, бо посвячення миром, яким був помазаний для Бога свого, на нім; я – Господь.
- Дівицю візьме собі за жінку.
- Вдовицю, відпущену, знеславлену і розпусницю – цих не братиме, – тільки дівицю зо свого народу мусить узяти собі за жінку;
- і таким робом не знеславить свого потомства серед народу свого, я бо – Господь, що освячую його.»
- Господь сказав Мойсеєві:
- «Промов до Арона так: Ніхто з твого покоління, в прийдешніх родах їхніх, що матиме будь-яку ваду на тілі, нехай не приступає, щоб приносити хліб Бога свого;
- ніхто бо, що матиме якусь ваду, нехай не приступає, як от сліпий, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний;
- або такий, у кого переламана нога, чи переламана рука;
- чи горбатий, чи кволий, чи з більмом на очах, чи коростявий, чи лишаю-ватий, чи з ушкодженими ядрами.
- Ніхто з роду Арона священика, що матиме яку ваду, не може приступити, щоб приносити вогняні жертви Господеві; він має ваду – не приступатиме, щоб приносити хліб Бога свого.
- їсти він може хліб Бога свого, себто з пресвятих і святих дарів.
- Але підходити до завіси й наближатись до жертовника він не сміє, бо має ваду на собі; тож нехай не осквернює святині моєї: я бо – Господь, що освячую їх.»
- Переказав Мойсей усе це Аронові, синам його й усім ізраїльтянам.
Приписи до священослужителів – дуже високого рівня.
Священик не має правити сквернити себе, бути негідним служити Богові.
Торкатися мертвих, навіть рідних.
Їхні жінки мали бути дівицями, як і дочки.
Такі строгі заборони були єдиним методом розмови з людьми, які жили у світі багатобожжя та вседозволеності. Господь ставить чіткі заборони, щоби навчити ізраїльтан жити по-іншому. Щоби їм вдалось стати народом, в якому виросте Ісус і доповнить усі дотеперішні закони єдиним – Любов’ю.
