15. Безкровні приносини: офіри й жертви 1-31; кара порушника суботи 32-36; китиці на кінцях одежі 37-41
- Промовив Господь до Мойсея:
- “Скажи до синів Ізраїля та повідай їм: Коли прийдете в землю вашого поселення, яку оце хочу вам дати,
- і коли приноситимете вогненну офіру Господеві, чи всепалення, чи жертву, щоб виконати обітницю, чи як добровільні дари у ваші свята, щоб воскурити на честь Господа приємний запах з худоби або з овець,
- то хто приноситиме Господеві свої приносини, принесе також в офіру десятину ефи питльованої муки, змішаної з чвертю гіна олії, –
- і додаси до всепалення чи жертви вина на возливання, чверть гіна на кожне ягня.
- При барані принесеш як офіру дві десятини ефи питльованої муки, змішаної з третиною гіна олії.
- Вина ж на возливання принесеш третину гіна як приємний запах на честь Господа.
- А коли принесеш у всепалення чи на жертву бичка, щоб виконати обітницю, чи мирну жертву Господеві,
- то треба принести до бичка як офіру три десятини ефи питльованої муки, змішаної з половиною гіна олії;
- а як возливання – принесеш половину гіна вина, щоб воскурити як приємний запах на честь Господа.
- Так робитимуть при кожному волі й при кожному барані, і при ягняті, і при козеняті.
- Скільки б не приносили жертв, для кожної зробите так.
- Кожен тубілець вчинить так, приносивши вогненну жертву як приємний запах на честь Господа.
- І коли якийсь приходень, що перебуває з вами, або хтось інший між вами у ваших майбутніх поколіннях захоче принести вогненну жертву як приємний запах на честь Господа, то нехай і він так робить, як ви робите.
- Установа буде одна для вас і для приходня; установа віковічна у ваших поколіннях: як ви, так і приходень буде перед Господом.
- Закон о один і одне право буде для вас і для приходня, що перебуває з вами.”
- Господь промовив до Мойсея:
- “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли прийдете в землю, в яку оце веду вас,
- і коли почнете їсти хліб з тієї землі, то маєте принести дар возношення Господеві.
- Першого калача з вашого тіста принесете – як дар возношення; принесете його так само, як дар з току.
- Від першого вашого тіста даватимете Господеві дар возношення у майбутніх поколіннях ваших.
- Коли ж пропустите щось ненароком і не виконаєте всіх цих заповідей, що Господь об’явив Мойсеєві,
- себто всього того, що Господь повелів вам через Мойсея, з того дня, як Господь заповів ці заповіді, і потім, у всіх ваших поколіннях,
- то коли станеться щось таке помилково, з необачности громади, вся громада принесе у всепалення одного бичка як приємний запах на честь Господа, з належною офірою і возливанням, за обрядом, і одного козла на жертву за гріх.
- І священик відпокутує за всю громаду синів Ізраїля, і проститься їм, бо то була помилка й вони принесли належну вогненну жертву Господеві й жертву за гріх перед Господом за свою помилку.
- І проститься всій громаді синів Ізраїля і приходневі, що перебуває між ними; бо на ввесь люд упаде всяка помилка.
- Коли ж одна особа згрішить ненароком, то нехай принесе козу однолітку за гріх.
- І священик відпокутує перед Господом за душу, що помилково згрішила, ненароком, відправивши за неї покуту, і проститься їй.
- Чи то для тубільця з-посеред синів Ізраїля, а чи для чужинця, що перебуває між вами, закон один буде у вас для того, хто ненароком провиниться.
- Хто ж, піднявши руку, заподіє щось лихе, чи буде то тубілець, а чи приходень, то такий ображає Господа і мусить бути викорінений з-поміж свого люду.
- Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення; гріх її буде на ній.”
- Раз якось, коли сини Ізраїля були в пустині, знайшли вони чоловіка, що збирав суботнього дня дрова.
- І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея та до Арона й усієї громади,
- і віддали його під сторожу, бо ще не знати було, що треба з ним вчинити.
- І Господь сказав Мойсеєві: “Той чоловік мусить умерти; нехай поб’є його камінням уся громада за табором.”
- І вивела його вся громада за табір та й побила камінням на смерть, як заповідав Господь Мойсеєві.
- Сказав Господь Мойсеєві:
- “Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками
- І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду;
- щоб, пам’ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога.
- Я – Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я – Господь, Бог ваш.
“Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення”
Думали колись про те, що щоразу, коли грішимо, ходимо по краю над прірвою. Ми свідомо відрікаємося від любові й опіки Бога.
Чому обираємо такий шлях? Що штовхає свідомо йти від Того, хто пожетвував усім задля нашого порятунку?
