30. Закони про обітниці
- Мойсей повчав синів Ізраїля згідно з усім тим, що заповідав йому Господь.
- Промовив Мойсей до голів у колінах синів Ізраїля: “Ось що заповідав Господь:
- Коли чоловік склав обітницю Господеві, чи заприсягся клятвою накласти на себе якесь зобов’язання, то не можна йому ламати своє слово; мусить він виконати все, що висловив устами.
- А коли жінка складе обітницю Господеві, а чи візьме на себе якесь зобов’язання в домі батька свого, за її дівування,
- і батько, довідавшися про її обітницю чи зобов’язання, що вона взяла на себе, нічого їй не скаже, то всі її обітниці чинні й усі її зобов’язання, що їх узяла на себе, чинні.
- Коли ж батько заборонить їй того дня, як довідається про її обітниці й зобов’язання, що їх узяла вона на себе, то вони не будуть чинні, й Господь простить їй, бо її батько заборонив їй.
- Якже ж вона вийде заміж, мавши на собі обітниці або зв’язавши себе якимсь необережним словом,
- і чоловік її, того дня, коли довідається про те, не скаже їй нічого, то її обітниці будуть чинні й зобов’язання, що взяла їх на себе, будуть чинні.
- Коли ж її чоловік того дня, як довідається, заперечить їй, то тим він зробив обітницю, що на ній, нечинною, так само й необачне слово уст її, що ним була зобов’язалась, отож Господь простить їй.
- Обітниця вдови або розлученої і все те, чим вона себе зобов’язала, буде чинною для неї.
- Якже ж якась жінка склала обітницю або клятьбою взяла на себе якенебудь зобов’язання в господі у свого чоловіка,
- і чоловік її, довідавшись про те, не каже їй нічого, не перечить, то всі її обітниці чинні й усі зобов’язання матимуть силу.
- А коли чоловік зробить їх нечинними того дня, як довідається про них, то що б не вийшло з її уст, чи то обітниці, чи зобов’язання, які вона взяла на себе, – все те буде нечинне, бо нечинними зробив їх чоловік її, тож Господь простить їй.
- Усяку обітницю й усяке заприсяжене зобов’язання вмертвляти себе чоловік може потвердити й може зробити нечинним.
- Коли ж її чоловік з одного дня на другий не сказав їй нічого, то тим він згодився з усіма її обітницями або з усіма зобов’язаннями, що на ній; він затвердив їх, бо мовчав того дня, коли був про них довідався.
- Якже ж, довідавшись про них, зробить їх нечинними пізніше, то понесе гріх за свою жінку.”
- Це установи, що повелів Господь Мойсеєві, стосовні чоловіка та жінки, батька та дочки за її дівування в батьковій господі.
Коли чоловік склав обітницю Господеві, чи заприсягся клятвою накласти на себе якесь зобов’язання, то не можна йому ламати своє слово; мусить він виконати все, що висловив устами
Зважте, яка велика відповідальність на тих, хто дає обіцянку. Цей розділ книги Чисел дуже яскраво демонструє, наскільки повинне бути виважене рішення перш, ніж щось пообіцяти.
Особлива увага у Старому Завіті в рішеннях лежить на чоловіках. Саме вони брали на себе відповідальність і за власні дії, слова, обіцянки і навіть за дружин і дочок. Тобто чоловік розумів, що за свої рішення він відповість перед Господом.
На жаль, сьогодні, вкрай рідко можна зустріти таку відповідльність і таку силу слова обітниці.
