Читаємо Святе Письмо разом.Числа 31

Читай також

  • Читаємо Святе Письмо разом. 2 Хроніка 9
  • Читаємо Святе Письмо разом. 2 Хроніка 8
        • Читаємо Святе Письмо разом.Числа 31

          31. Війна проти мідіян 1-24; розподіл здобичі 25-47; пожертви провідників 48-54

          1. Промовив Господь до Мойсея:
          2. “Помстись на мідіянах за синів Ізраїля, і тоді приєднаєшся до своїх предків.”
          3. Тож Мойсей звернувся до народу: “Озбройте людей поміж вами на війну, і нехай ідуть на мідіян, щоб виконати Господню помсту на мідіянах.
          4. По тисячі чоловік із кожного коліна, від усіх колін Ізраїля, поставите до війська.”
          5. І вибрали з-поміж тисяч Ізраїля по тисячі з коліна, 12 000 озброєних на війну.
          6. І вислав Мойсей їх, по тисячі з коліна, на війну, їх і Пінхаса, сина священика Єлеазара; і святий посуд, і сурми для сполоху були з ним.
          7. Вирушили вони в похід проти мідіян, як заповідав Господь Мойсеєві, і повбивали всіх чоловіків.
          8. Поміж іншими полеглими вбили вони царів мідіянських: Еві, Рекема, Цура, Хура та Реву – п’ятьох царів мідіянських;
            так само й Валаама, сина Беора, вбили вони мечем.
          9. Позабирали сини Ізраїля в полон мідіянське жіноцтво та дітей, і всю скотину, й отари та здобутки їхні пограбували.
          10. Усі ж міста їхні, де вони жили, з усіма їхніми оселями, спалили вогнем.
          11. Узяли вони всю здобич і все награбоване, людей і товар
          12. та й привели бранців, награбоване й здобич до Мойсея та до Єлеазара священика й до громади синів Ізраїля у табір, на степах моавських, що над Йорданом, проти Єрихону.
          13. І вийшли Мойсей, священик Єлеазар та всі князі громадські аж поза табір їм назустріч.
          14. І розгнівався Мойсей на воєводів, на тисячників та на сотників, які повернулися з військового походу,
          15. та й каже до них: “Ви зоставили живими всіх жінок.
          16. Таж то вони, за порадою Валаама, звели синів Ізраїля відступити від Господа заради Пеора; тим і кинулась пошесть на Господню громаду.
          17. Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі й усіх жінок, що спізнали чоловіка, також повбивайте.
          18. А всіх дітей жіночої статі, що ще не знали чоловіка, позоставляйте живими для себе.
          19. Самі ж розташуйтеся поза табором сім день; кожен, хто вбив чоловіка, і кожен, хто приторкнувся до вбитого, – всі ви очиститесь на третій день і на сьомий, ви самі й бранці ваші.
          20. І всяку одіж і всяку річ із шкури й усе, що зроблено з козячої шерсти, ще й усяку дерев’яну посудину теж очистите.”
          21. А й священик Єлеазар сказав до бійців, що виправлялись у похід: “Ось установа закону, що Господь заповідав Мойсеєві: 22. Золото, срібло, мідь, залізо, цинк та оливо,
          22. усе, що витримує вогонь, переведете крізь вогонь, і буде воно чистим, та нехай буде очищене також і очищаючою водою; а все те, що не витримує вогню, переведете крізь воду.
          23. Виперете на собі одяг сьомого дня і станете чисті, а тоді ввійдете до табору.”
          24. Промовив Господь до Мойсея:
          25. “Перелічіть, ти, Єлеазар священик і голови родин усієї громади, скільки було взято в полон людей та скотини,
          26. і поділіть здобич по половині між тими, хто воювали, хто ходили в похід, та між рештою громади.
          27. Від бійців, що виправлялись у похід, візьмеш данину для Господа: одне з п’ятисот, з людей, з великої скотини, з ослів та з дрібної скотини.
          28. Візьмеш її з їхньої половини та й оддаси священикові Єлеазарові – як жертву возношення Господеві.
          29. А з половини, що припаде синам Ізраїля, візьмеш одне з п’ятдесяти, з людей, з великої скотини, з ослів, з дрібної скотини та з усякої іншої скотини, і віддаси левітам, що пильнують службу біля Господнього житла.”
          30. І зробили Мойсей та Єлеазар священик так, як заповідав Господь Мойсеєві.
          31. Було ж здобичі, що зосталась від захопленого військовим людом, дрібної скотини 675 000,
          32. великої скотини 72 000,
          33. ослів 61 000,
          34. а жінок, що не знали чоловічого ложа, всіх 32 000 душ.
          35. Половина, тобто пай тих, що виправлялись на війну, була: дрібного скота 337500;
          36. а данина для Господа з дрібної скотини була 675;
          37. великого скота 36 000, а данина для Господа 72;
          38. ослів 30 500, а данина для Господа 61;
          39. людей же було 16 000, а данина для Господа 32 душі.
          40. Мойсей же віддав священикові Єлеазарові данину на жертву возношення Господеві, як повелів Господь Мойсеєві.
          41. А половина, що випала синам Ізраїля, яку Мойсей відділив від половини, що припала військовим людям,
          42. тобто половина, що пішла громаді, була: дрібного скота 337 500;
          43. великого скота 36 000;
          44. ослів 30 500;
          45. і людей 16 000 душ.
          46. З половини, що випала синам Ізраїля, взяв Мойсей одне з п’ятидесяти, з людей та скотини, та й віддав левітам, що пильнували службу в Господній храмині, як заповідав Господь Мойсеєві.
          47. Приступили до Мойсея воєводи, що проводили в поході, тисячники та сотники,
          48. та й кажуть до нього: “Слуги твої перелічили всіх вояків, які були доручені нам, і не бракує в нас ні одного чоловіка.
          49. отож ми й приносимо Господеві дар, що хто знайшов із золотих речей: обручки, ланцюжки, перстені, сережки й намиста, щоб відправити за наші душі покуту перед Господом.”
          50. Мойсей же та Єлеазар священик узяли в них те золото: все то речі майстерної роботи.
          51. Усього ж золота, що його тисячники та сотники принесли в жертву возношення Господеві, було 16 750 шеклів.
          52. А прості військові затримали взяту собі здобич, тільки для себе.
          53. І взяли Мойсей та Єлеазар священик золото в тисячників і сотників та й внесли його у намет зборів – як спомин від синів Ізраїля перед Господом.

          “Озбройте людей поміж вами на війну”

          Ви помічали як  багато воєн описано у Старому Завіті. Принцип “око за око” тоді діяв вповні. Новий Завіт – це завіт любові, незважаючи на все, що було.

          У Старому Завіті ми бачимо безліч категоричних правил. Так, і в Новому Завіті вони є, та кожне з них дуже добре пояснене. Коли розумієш, що це повинно бути так не лише, бо так велів Господь (хоча цього вже більше, ніж досить), а через низку причин, які допоможуть чи не нашкодять нам.

          У нинішньому світі ще більше воєн, ніж було в старозавітні часи. І вони значно жорстокіші і безпощадніші. Та ми маємо свідчення Нового Завіту, із закликами озброюватися любов’ю і плекати її в наших серцях до ближнього свого. Діймо!

          Читай також

        • Читаємо Святе Письмо разом. 2 Хроніка 9
        • Читаємо Святе Письмо разом. 2 Хроніка 8
          • Оціни

            [ratemypost]