Як Аврамові було дев’ятдесят дев’ять років, з’явився Аврамові Господь і сказав йому: “Я – Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний.
Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми.”
І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього:
“Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів.
Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім’я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю.
Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе.
І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі.
Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом.”
Далі сказав Бог до Авраама: “Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях.
Ось мій союз, що його маєте берегти між мною й вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати.
Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами.
На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп’я, у ваших поколіннях; і той, хто народився в господі та куплений за гроші від якогонебудь чужинця, себто не з твого роду.
Мусить бути обрізаний і той, хто народився в твоїй господі, і той, хто куплений за гроші, (так) буде мій союз на вашому тілі союзом вічним.
А необрізаного чоловічої статі, що його тіло на передній шкірці не обрізано, такого викорінити з його народу: він поламав мій союз.”
І ще сказав Бог до Авраама: “Щодо Сараї, твоєї жінки, то не зватимеш її більше Сараї, бо Сара буде її ім’я.
Я благословлю її і дам тобі від неї сина; я поблагословлю її і виведу з неї народи та й царі народів вийдуть з неї.”
Припав тоді Авраам на лице своє і засміявся, кажучи сам до себе: “Невже в столітнього син народиться? Невже Сара, що має дев’ядесят років, породить сина?”
А до Бога промовив Авраам: “Нехай Ізмаїл живе перед тобою!”
Бог же сказав: “Так! Сара, твоя жінка, вродить тобі сина, й ти назовеш його ім’ям Ісаак. Я укладу з ним союз мій, союз вічний, для потомства по ньому.
Та й про Ізмаїла я вислухав тебе. Отже я поблагословлю його, вчиню його плодовитим і розмножу його вельми-вельми. Дванадцять князів вийдуть з нього і я виведу з нього великий народ.
Але мій союз укладу з Ісааком, якого вродить тобі Сара за рік у цю саму пору.”
Коли Бог скінчив говорити з Авраамом, то відійшов від нього.
Взяв тоді Авраам Ізмаїла та й усіх, що вродилися в його господі, і всіх куплених за гроші – всю чоловічу стать свого дому – та й обрізав у них тіло на передній шкірці, того ж самого дня, як Бог йому був сказав.
Було ж Авраамові дев’ядесят дев’ять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці.
А Ізмаїлові, його синові, було тринадцять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці.
Того самого дня обрізано Авраама й Ізмаїла, сина його.
Всіх чоловіків у його домі, тих, що вродилися в господі, і куплених за гроші від чужинців, обрізано з ним.
