21. Священні хліби й меч Голіята 1-10; Давид іде до царя Ахіша в Гаті 11-16
- Устав Давид і пішов, а Йонатан повернувся в місто.
- Давид прибув у Нов до священика Ахімелеха. Ахімелех вийшов, тремтівши, назустріч Давидові й спитав: «Як це, що ти один, що при тобі нема нікого?»
- Давид відповів священикові Ахімелехові: «Цар дав мені наказ, кажучи: Ніхто нехай не відає нічого про ту справу, що я з нею тебе посилаю й що тобі доручаю. А моїх людей я розставив на певнім місці.
- Отже, що маєш? Як маєш п’ять буханців хліба, дай мені їх, або щось інше, що тільки знайдеться.»
- Священик відрік Давидові: «Хліба звичайного нема в мене під рукою, є тільки хліб священний, -якщо тільки ці люди стрималися від жінки?»
- Давид відповів священикові, кажучи: «О, це напевно! Від жінок ми стримались, як завжди, коли я рушаю в похід; тіла мужів чисті. Хоч подорож ця й звичайна, та щодо тіла, то мужі сьогодні чисті.»
- І дав йому священик священного хліба, бо не було там іншого, крім хліба покладання, що його беруть з-перед лиця Господнього, щоб замінити свіжим хлібом у день, коли беруть той перший.
- Був же там саме того дня один зо слуг Саула, що був затримався перед обличчям Господнім, на ім’я Доег, едомій, старший над Сауловими пастухами.
- Давид спитав Ахімелеха: «А чи нема тут у тебе якого списа або меча під рукою, бо я не взяв із собою ані мого меча, ані зброї, такий був наказ царський спішний.»
- І відповів священик: “Є лише меч Голіята, філістимлянина, що його ти вбив у долині Дуба. Он він загорнутий в одежу за ефодом. Коли хочеш його взяти, візьми, бо іншого тут немає.» Давид сказав: «Такого другого не знайти, дай мені його.»
- Устав Давид і того ж дня утік від Саула й прибув до Ахіша, царя Гату.
- Слуги Ахіша сказали до нього: «Чи ж оце не Давид, цар краю? Чи ж то не цьому приспівували в хороводах: Саул побив тисячі, а Давид – десятки тисяч!»
- Давид узяв ці слова собі до серця й злякався вельми Ахіша, царя Гату.
- І став удавати божевільного перед ними й видався біснуватим у їхніх руках, бився об двері й пускав на бороду з рота слину.
- Тоді Ахіш сказав своїм слугам: «Глядіть лишень сюди: та це ж людина божевільна! Чого було його вести до мене?
- Хіба мені бракує божевільних, що привели оцього, щоб біснувався передо мною? І то такого вводити в дім мій?»
