Читаємо Святе Письмо разом. І Хроніка 27-29

27. Давидові урядовці 1-15; родоначальники 16-22; перепис населення 23-24; управління царським майном 25-31; царські радники 32-34

1. Оце сини Ізраїля, за їхнім числом, голови батьківських домів, тисячники, сотники й урядовці, що за їхніми відділами служили цареві у всіх справах, приходячи й відходячи щомісяця, на всі місяці року; а було їх 24 000 в кожному відділі.
2. Над першим відділом, на перший місяць, був Їшбаал, син Завдієла: 24 000 було в його відділі.
3. Він був із синів Переца, голова над усіма військовими начальниками, на перший місяць.
4. Над відділом другого місяця був Єлеазар, син Додая ахохія; на чолі його відділу був начальник Міклот; 24 000 було в його відділі.
5. Начальником третього війська, на третій місяць, був Беная, син Єгояди священика; 24 000 було в його відділі.
6. Цей Беная був одним із тридцятьох хоробрих і голова над тридцятьма, і в його відділі був Амінадав, його син.
7. Четвертий, на четвертий місяць, був Азаел, брат Йоава, а по ньому Зевадія, його син; 24 000 було в його відділі.
8. П’ятий, на п’ятий місяць, був начальник Шамгут зерахій; 24 000 було в його відділі.
9. Шостий, на шостий місяць, був Іра, син Ікеша, з Текоа; 24 000 було в його відділі.
10. Сьомий, на сьомий місяць, був Хелец пелоній, із синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі.
11. Восьмий, на восьмий місяць, був Сібхай з Хушу, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі.
12. Дев’ятий, на дев’ятий місяць, був Авієзер з Анатоту, з роду Веніямина; 24 000 було в його відділі.
13. Десятий, на десятий місяць, був Маграй з Нетофи, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі.
14. Одинадцятий, на одинадцятий місяць, був Беная з Піратону, з синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі.
15. Дванадцятий, на дванадцятий місяць, був Хелдай з Нетофи, з роду Отнієла; 24 000 було в його відділі.
16. На чолі ж колін Ізраїля були: у рувимлян, як начальник, Еліезер, син Зіхрі; у симеоніїв Шефатія, син Маахи;
17. у Леві Хашавія, син Кемуела; в Арона Цадок;
18. у Юди Еліяв, з братів Давида; в Іссахара Омрі, син Михаїла;
19. у Завулона Ішмая, син Овдії; у Нафталі Єрімот, син Асрієла;
20. у синів Ефраїма Осія, син Азазії; у половини коліна Манассії Йоіл, син Педаї;
21. у половини коліна Манассії в Гілеаді Їддо, син Захарії; у Веніямина Яазієл, син Авнера;
22. у Дана Азарел, син Єрохама. Це князі над колінами Ізраїля.
23. Давид не перелічив тих, що їм було нижче від двадцятьох років, бо Господь сказав, що намножить Ізраїля, наче зір небесних.
24. Йоав, син Церуї, заходився, було, робити перепис, та не закінчив: бо через те був гнів Божий на Ізраїля, і перепис той не був записаний у літописну книгу царя Давида.
25. Над царськими скарбами був Азмавет, син Адієла; а над запасами в краю, в містах, по селах та в баштах – Йонатан, син Уззії.
26. Над сільськими робітниками, що порали землю, – Езрі, син Келува.
27. Над виноградниками – Шімеї з Рами, а над пивницями у виноградниках -Завді з Шефаму.
28. Над маслинами та смоківницями, що в Шефелі, Ваал-Ханан із Гедеру, а над запасами олії – Йоас.
29. Над товаром, що пасся в Шароні, – Шітрай з Шарону, а над товаром у долинах – Шафат, син Адлая.
30. Над верблюдами – Овіл, ізмаїльтянин, а над ослицями – Єхдея з Мероноту. 31. Над вівцями – Язіз агарянин. Усі ці були управителями майна в царя Давида.
31. Йонатан, Давидів дядько, був дорадником; з нього був чоловік мудрий і письменний, а Єхієл, син одного хахмонія, був при царських дітях.
32. Ахітофел був теж дорадником царя, а Хушай аркій – другом царя;
33. а по Ахітофелеві Єгояда, син Бенаї, та Евіятар. Йоав був начальником війська в царя.

28. Остання воля Давида 1-8; нагадка Соломонові 9-10; начерк святині 11-19; ще одна нагадка Соломонові 20-21

1. Давид зібрав у Єрусалимі всіх ізраїльських князів, старшин над Колінами, начальників над відділами, що були на службі в царя, тисячників, сотників, управителів усього майна й скоту, що належав цареві та його синам, разом із скопцями, – хоробрих витязів та всіх відважних.
2. Став тоді цар Давид на ноги і промовив: “Послухайте мене, браття мої й мій народе! Було в мене на думці збудувати дім спочинку для ковчегу Господнього союзу й підніжок під ноги Бога нашого і я наготував, що треба до будування.
3. Але Бог мені сказав: Не ти збудуєш дім моєму імені, бо ти людина войовнича й проливав кров.
4. Однак же Господь, Бог Ізраїля, вибрав мене з усього дому мого батька, щоб я був царем над Ізраїлем повіки; бо він вибрав Юду князем, а в домі Юди – дім мого батька, а з-поміж синів мого батька сподобив настановити мене царем над усім Ізраїлем;
5. а з-поміж усіх моїх синів, – бо багато синів дав мені Господь, – вибрав він Соломона, мого сина, щоб сидів на престолі Господнього царства, над Ізраїлем.
6. І сказав мені: Соломон, син твій, збудує мені дім і мої двори, бо я вибрав його собі за сина й буду йому батьком;
7. я утривалю царство його навіки, якщо він буде пильно виконувати мої заповіді та мої постанови, як до цього дня.
8. Отож перед усім Ізраїлем, громадою Господньою, і вслух Бога нашого говорю я вам: Бережіть, пильнуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб вам володіти цією доброю землею й залишити й після себе в спадщину своїм дітям навіки.
9. І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога твого батька й служи йому щирим серцем та покірною душею, бо Господь вивідує всі серця й знає усі скриті думки. Коли шукатимеш його, то знайдеш, а коли покинеш його, то й він відкине тебе назавжди.
10. Гляди ж: Господь вибрав тебе. щоб ти збудував дім на святиню. Будь, отже, мужнім і роби це!”
11. І передав Давид Соломонові, синові своєму, начерк притвору, храму його, його скарбниць, його верхніх світлиць, його внутрішніх кімнат, місце прощання,
12. і начерк усього, що був обдумав: дворів дому Господнього, усіх кімнат навкруги для скарбниць дому Божого й для скарбниць на присвячені речі,
13. для священицьких та левітських черг, для всякої роботи при службі в домі Господнім та для всілякого посуду, що вживано його в домі Господнім.
14. Він установив вагу золота для всіх золотих речей при кожній службі, і вагу срібла для всіх срібних речей при кожній службі;
15. вагу для всіх золотих ліхтарів та їхніх золотих лямп, визначивши вагу для кожного ліхтаря та його лямп; вагу для срібних ліхтарів, для кожного ліхтаря та його лямп, згідно з призначенням кожного ліхтаря;
16. і вагу золота на столи для хлібів появлення, на кожний стіл, і срібла на срібні столи;
17. на вилки, умивальниці й кропильниці зо щирого золота, і на золоті чаші, по вазі кожної чаші, і на срібні чаші, по вазі кожної чаші.
18. і на жертовник для палення кадила з литого золота, за вагою, і на подобу колісниці з золотими херувимами, що простягали крила й покривали ковчег Господнього союзу.
19. Усе це, всі роботи, що були в начерку, показав йому в записі, що був від Господа.
20. Тоді Давид сказав до свого сина Соломона: “Будь мужній і сильний! Берись до діла! Не бійсь і не лякайсь, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою! Він не полишить тебе й не покине тебе, доки не закінчиш усієї роботи на службу дому Господньому.
21. Ось черги священиків та левітів до всякої служби при домі Божому. Маєш до всякої роботи різних охочих людей, здатних до всякого діла; так начальники, як і ввесь народ, готові на всі твої накази.”

29. Видатки Давидові на будову святині 1-5; пожертви князів 6-9; Давидова молитва 10-19; коронування Соломона 20-25; джерела до історії Давида 26-30

1. Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога.
2. Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев’яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру.
3. До того – в моїй любові до дому Бога мого – є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому:
4. три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах,
5. щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?”
6. І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці.
7. Дали вони на будову дому Божого: золота – 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла – 10000 талантів, міді – 18 000 талантів, а заліза – 100 000 талантів.
8. У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія.
9. І радів народ, що вони розщедрились. бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний.
10. Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні!
11. Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика!
12. Багатство й слава – від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці – зробити кожного великим, сильним.
13. Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім’я.
14. Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали;
15. ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає.
16. Господи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє.
17. Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі.
18. Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе.
19. А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.”
20. Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.
21. І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля.
22. І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім’я Господнє на князя, а Цадока на священика.
23. І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому.
24. Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові.
25. Господь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі.
26. Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем.
27. Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років; у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки.
28. І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього.
29. Дії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада,
30. а так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях.

І Хроніка 29, 11: “Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє!”