Читаємо Святе Письмо разом. ІІ Хроніка 25-26

25. АМАСІЯ 1-4; ВІЙНА З ІДУМЕЯМИ 5-13; СЛУЖІННЯ БОЖКАМ 14-16; ВІЙНА ПРОТИ ПІВНІЧНОГО ЦАРСТВА 17-24; СМЕРТЬ АМАСІЇ 25-28

1. Амасії було 25 років, як став царем, і 29 років царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Єгоаддан, з Єрусалиму.
2. Він чинив угодне в очах Господніх, та не з усього серця.
3. Як скріпилось його царство, він повбивав тих своїх слуг, що вбили царя, його батька.
4. Однак, дітей їхніх не повбивав, згідно з тим, що написано в законі, в книзі Мойсея, де Господь заповів так: не слід убивати батьків за дітей, і дітей не слід убивати за батьків, але кожен за свою провину має вмерти.
5. Амасія зібрав усіх юдеїв і розділив їх за батьківськими домами під тисячниками та сотниками, – усіх юдеїв і веніяминян, – і перелічив їх від двадцятьох років і вище, і знайшов їх 300 000 добірних вояків, що могли виступити до бою й орудувати списом та щитом.
6. Та ще й найняв 100 000 ізраїльтян, хоробрих вояків, за 100 талантів срібла.
7. Але прийшов до нього чоловік Божий та й сказав: «Царю! Нехай не йде з тобою ізраїльське військо, бо Господь не з Ізраїлем, не з усіма отими синами Ефраїма!
8. Іди ти сам, чини сам, будь хоробрим у битві! Бог не повалить тебе перед ворогом, бо в Бога є сила підтримати й повалити.»
9. Амасія ж сказав чоловікові Божому: «А що робити із стома талантами, що я дав ізраїльському військові?» Чоловік же Божий відповів: «Господь може дати тобі багато більше від цього!»
10. Тоді Амасія відпустив військо, що було прийшло до нього з Ефраїма, щоб воно повернулось у свій край, але воно вельми запалало гнівом на Юдею й повернулось до себе додому, сповнене люті.
11. Тоді Амасія, набравшись відваги, повів народ свій і пішов на Соляну долину, і побив 10000 синів Сеїру,
12. а 10 000 забрали сини Юди живцем у полон і вивели їх на верх Скелі та й поскидали їх з верха Скелі, і всі вони порозбивались.
13. Але військо, що Амасія відіслав назад, щоб не йшло з ним на війну, накинулось на юдейські міста від Самарії до Бет-Хорону і повбивало в них 3 000 та награбувало силу здобичі.
14. Як же Амасія, розбивши едо-міїв, повертався назад, то приніс богів синів Сеїру і поставив їх у себе за богів; він падав ниць перед ними й кадив перед ними.
15. Тоді гнів Господній запалав на Амасію, і Господь послав до нього пророка, і той сказав йому: «Чому ти звертаєшся до богів народу, які не спасли свого народу від твоєї руки?»
16. Як він сказав так до нього, цар відповів: «Хіба ми тебе настановили царським дорадником? Припини! Чого тобі пориватись на смерть?» І перестав пророк, промовивши: «Знаю, що Бог призначив тебе на згубу, бо ти зробив так і не послухав моєї ради.»
17. Амасія, юдейський цар, порадився й послав до Йоаса, сина Йоахаза, сина Єгу, ізраїльського царя, і звелів йому сказати: «Приходь, побачимось віч-на-віч.»
18. Тоді Йоас, ізраїльський цар, відіслав до Амасії, юдейського царя, сказати: «Будяк, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані, сказати: видай свою дочку за жінку моєму синові. Та прийшли дикі звірі, що на Ливані, й розтоптали той будяк.
19. Ти кажеш: Ось я побив едоміїв! Твоє серце пнеться до могутности. Сиди ліпше дома! Чого тобі накликати лихо й приводити себе самого та Юдею до загибелі?»
20. Але Амасія не послухав, бо то було від Бога, щоб видати його на поталу, за те, що удавались до богів едомських.
21. І виступив Йоас, ізраїльський цар, і побачились вони віч-на-віч, він і юдейський цар, у Бет-Шемеші, що належить Юдеї.
22. Та юдеїв побили ізраїльтяни, й розбіглись вони кожен до свого намету.
23. Амасію ж, юдейського царя, сина Йоаса, сина Йоа-хаза, спіймав Йоас, ізраїльський цар, у Бет-Шемеші й привів у Єрусалим; він розвалив також єрусалимський мур від брами Ефраїма до наріжної брами, на 400 ліктів.
24. І забрав усе золото й срібло й ввесь посуд, що перебував у Божому домі, в Оведедома, і скарби царського палацу, й закладників, та повернувсь у Самарію.
25. Амасія, син Йоаса, юдейський цар, жив після смерти Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, 15 років.
26. Решта дій Амасії, від перших до останніх, записані в книзі юдейських та ізраїльських царів.
27. З того часу, як Амасія відступив від Господа, вчинили проти нього в Єрусалимі змову, й він утік у Ла-хіш, але за ним погнались у Лахіш і вбили його там.
28. Його привезли кіньми й поховали разом з його батьками в Давидгороді.

26. УЗЗІЯ 1-15; ЗАРОЗУМІЛІСТЬ УЗЗІЇ 16-23

1. І ввесь народ юдейський взяв Уззію, якому було 16 років, і настановив його царем замість його батька Амасії.
2. Він відбудував Елат, повернувши його Юдеї, після того, як цар спочив разом зо своїми батьками.
3. Уззії було 16 років, як став царем, і царював він 52 роки в Єрусалимі. Мати його звалась Схолія, з Єрусалиму.
4. Він чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив Амасія, його батько.
5. Він звертався до Бога, доки жив Захарія, що був навчив його остраху Божого, і доки він звертався до Господа, Бог щастив йому.
6. Він виступив на війну з філістимлянами й розвалив мури Гату, мури Явне та мури Ашдоду й збудував міста коло Ашдоду й ще деінде у філістимлян.
7. Бог допомагав йому проти філістимлян і проти арабів, що жили в Гур-Ваалі, та проти маоніїв.
8. Аммонії платили Уззії данину, і слава про нього дійшла аж до Єгипту, бо він став вельми могутнім.
9. Уззія збудував башти в Єрусалимі над Наріжною брамою, над Долинною брамою й на розі та й укріпив їх.
10. Збудував також башти в пустині, викопав багато ритв, бо мав силу худоби в Шефелі та на полонинах і хліборобів та виноградарів по горах та по селах, бо кохався у хліборобстві.
11. Було в Уззії й озброєне військо, що виходило загонами на війну, за числом їхнього перепису, укладеного писарем Єїелом та урядовцем Масеєю, під проводом Хананії, одного з царських начальників.
12. Усіх голів над батьківськими домами, зарахованих до хоробрих воїнів, було 2600.
13. Під їхньою рукою було військо, 307 500, що виступили до битви з великим завзяттям на допомогу цареві проти
    ворога.
14. Уззія наготував для них, тобто для всього війська, щитів, списів, шоломів, панцерів, луків та каміння для пращів.
15. Він збудував також в Єрусалимі спритно вигадані майстрами прилади, щоб стояли на баштах та на рогах для того, щоб пускати стріли та велике каміння. І рознеслось ім’я його далеко, бо він лав якусь дивовижну допомогу, так що він став могутнім.
16. Та як він убився в силу, загорділо його серце йому на погибель, і він согрішив проти Господа, Бога свого, бо ввійшов у храм Господній, щоб палити кадило на кадильному жертовнику.
17. За ним увійшов священик Азарія, а з ним 80 Господніх священиків, людей хоробрих.
18. Стали вони проти нього й сказали йому: «Не слід тобі, Уззіє, кадити Господеві; це діло священиків, синів Арона, посвячених на те, щоб кадити. Вийди з святині, бо ти провинився, і не буде тобі за це чести у Господа Бога.»
19. Розсердився Уззія, – в руці ж у нього була кадильниця, щоб кадити, – та саме як він розсердився на священика, з’явилась на його чолі проказа в присутності священиків, у домі Господньому, коло кадильного жертовника.
20. Звернувся до нього первосвященик Азарія й усі священики, аж ось проказа на чолі в нього, й вивели вони його з поспіхом звідти, та й сам він квапився вийти, бо Господь його вразив.
21. Так і був Уззія прокаженим по день своєї смерти. Жив він, як прокажений, в окремому місці, відлучений від Господнього дому. Йотам, його син, був над царським палацом і правив народом краю.
22. Решту дій Уззії, від перших до останніх, списав пророк Ісая, син Амоса.
23. І спочив Уззія зо своїми батьками, й поховали його разом з батьками на полі при царському гробовищі, бо казали: він, мовляв, прокажений. Замість нього став царем його син Йотам.

ІІ Хроніки 26, 5: “Доки він звертався до Господа, Бог щастив йому “