Читаємо Святе Письмо разом. ІІ Хроніка 31-32

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 2 вересня
  • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 10
  • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 8-9
        • Читаємо Святе Письмо разом. ІІ Хроніка 31-32

          31. НОВИЙ ПОРЯДОК ЩОДО СЛУЖІННЯ У СВЯТИНІ 1-16; СПИСОК СВЯЩЕНИКІВ ТА ЛЕВІТІВ 17-21

          1. Закінчивши все те, ізраїльтяни, що були там, пішли по юдейських містах і розбили всі стовпи, поторощили священні палі й цілком зруйнували узвишшя та жертовники по всій Юдеї і в землі Веніямина, Ефраїма та Манассії. Потім сини Ізраїля повернулись у свої міста, кожен у свою посілість.
          2. Єзекія відновив черги для священиків та левітів за їхніми відділами, кожного до його служби, священичої чи левітської, при всепаленні та при мирних жертвах, щоб були до послуг, хвалили та славили коло воріт Господнього табору.
          3. Царська частка, що її брали з його майна, йшла на всепалення, – на всепалення вранці й ввечо-рі, – на всепалення щосуботи, що нового місяця та свята, як написано в Господньому законі.
          4. Він звелів народові, мешканцям Єрусалиму, давати належну частку священикам та левітам, щоб вони могли пильнувати Господнього закону.
          5. Скоро цей приказ оповіщено, сини Ізраїля принесли силу первоплодів пшениці, молодого вина, олії та меду, та й усього, що родить земля; принесли також велику десятину з усього.
          6. Сини Ізраїля та Юди, що жили в юдейських містах, приставили також десятину з товару та овець і десятину з святих речей, що були посвячені Господеві, Богові їхньому, і понаскладали їх великі купи.
          7. Третього місяця почали складати купи, а сьомого місяця закінчили.
          8. Тоді Єзекія й князі прийшли, побачили купи й поблагословили Господа й його народ Ізраїля.
          9. Єзекія спитав священиків та левітів про ті купи.
          10. І Азарія, первосвященик з дому Цадока, йому відповів: «Від того часу, як почали носити приносини в дім Господній, їли ми досхочу й багато зосталось, бо Господь благословив народ свій, та ще й лишилась оця велика сила.»
          11. Тож Єзекія звелів приготувати кімнати в Господньому домі. І приготували.
          12. І перенесли туди сумлінно приносини, десятини й святі речі. Доглядачем над ними був левіт Конанія, а другий по ньому його брат Шімеї.
          13. Єхієл, Азарія. Нахат, Азаел, Єрімот, Йозавад, Елієл, Їмахія, Махат та Беная були доглядниками під рукою Конанії та його брата Шімеї, на наказ царя Єзекії та Азарії, начальника Божого дому.
          14. Коре, син Їмни, левіт, одвірний при східніх воротах, був над добровільними приносами Богові, щоб роздавати приносини Господні та найсвятіші речі.
          15. А під його рукою, у священичих містах, були Еден, Мініямин, Єшуя, Шемая, Амарія та Шеханія, щоб вірно роздавати братам своїм, так великим, як і малим, за їхніми чергами,
          16. за винятком тих, що були у списках, тобто усіх чоловічої статі, від трьох років і більше, які ходили щодня в дім Господній, ради їхньої денної служби, за їхніми відділами та за їхніми чергами.
          17. Священики були внесені у списки за їхніми батьківськими домами, а левіти, від двадцятьох років і більше, за їхніми урядами та за їхніми чергами.
          18. Так були записані всі їхні діти, їхні жінки, їхні сини та їхні дочки, уся громада, бо вони сумлінно посвятили себе на святу службу.
          19. Сини Арона, священики, що жили на полях-пасовиськах своїх міст, мали в кожному місті людей, призначених пойменно, щоб роздавати частини кожному чоловічої статі з-поміж священиків і всім записаним у список з-поміж левітів.
          20. Так зробив Єзекія по всій Юдеї; він робив, що було добре, правдиве й справедливе перед Господом, своїм Богом.
          21. У всякій справі, за яку він брався для служби дому Божого, для закону й для заповідей, шукаючи Бога свого усім своїм серцем, він діяв успішно.

          32. САНХЕРИБ 1-23; НЕДУГА ЄЗЕКІЇ 24-26; БАГАТСТВО ЄЗЕКІЇ 27-31; СМЕРТЬ ЄЗЕКІЇ 32-33

          1. Після цих подій і цих знаків вірности, прийшов асирійський цар Санхериб, і, вступивши в Юдею, обложив укріплені міста й звелів зробити в них проломи, щоб забрати їх.
          2. Як побачив Єзекія, що прийшов Санхериб з думкою воюватися проти Єрусалиму,
          3. то постановив на раді з своєю старшиною та з своїми військовими засипати водяні джерела, що за містом; ті допомогли йому.
          4. Сила народу зібралась і засилала всі джерела й потік, що протікав серединою землі, кажучи: «Чого б то асирійські царі, прийшовши сюди, та мали знайти багато води?”
          5. Він узявся притьмом до роботи, відновив увесь мур, що був завалився, та вивів наверху башти, а знадвору поставив другий мур, укріпив Мілло в Давидгороді й наробив силу зброї та щитів.
          6. Потім настановив військових начальників над народом, зібрав їх до себе на майдан коло міської брами й підбадьорював їх, кажучи:
          7. «Кріпіться й будьте відважні, не бійтесь і не лякайтесь асирійського царя й всього мнозства, що з ним, бо з нами більше, ніж з ним.
          8. З ним рам’я тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати в наших битвах.» І народ поклався на слова юдейського царя Єзекії.
          9. Після того Санхериб, асирійський цар, коли він з усією своєю потугою стояв перед Лахішем, – послав своїх слуг в Єрусалим, до Єзекії, юдейського царя, й до всіх юдеїв, що були в Єрусалимі, сказати:
          10. «Так говорить Санхериб, асирійський цар: На що ви покладаєте надію, що сидите в облозі в Єрусалимі?
          11. Чи не зводить вас Єзекія, щоб заморити вас на смерть голодом та спрагою, коли каже: Господь, Бог наш, мовляв, визволить нас із руки асирійського царя?
          12. Чи то ж не цей самий Єзекія усунув його узвишшя та його жертовники і сказав Юдеї та Єрусалимові: Перед одним лише жертовником, мовляв, поклоняйтесь і на ньому паліть кадило.
          13. Хіба ж ви не знаєте, що зробив я та мої батьки з усіма народами інших країн? Чи змогли ж боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?
          14. Котрий з усіх богів тих народів, що їх вигубили мої батьки, зміг урятувати свій народ? Як же зможе ваш Бог урятувати вас від моєї руки?
          15. Нехай, отже, Єзекія не ошукує вас і нехай вас так не зводить! Не вірте йому, бо коли ні один бог, ні одного народу й ні одного царства, не зміг урятувати свій народ від моєї руки та від руки моїх батьків, то куди вже вашому Богові урятувати вас від моєї руки!»
          16. І багато ще говорили його слуги проти Господа Бога й проти його слуги Єзекії.
          17. Він написав також і лист, а в ньому зневажав Господа, Бога Ізраїля, і говорив проти нього такі слова: «Як боги народів інших країн не врятували своїх народів від моєї руки, так і Бог Єзекії не врятує свого народу від моєї руки.»
          18. І кричали голосно по-юдейськи до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрахати та налякати його й так здобути місто.
          19. І говорили про Бога Єрусалиму, неначе про богів поганських народів на землі, про діло людських рук!
          20. Цар Єзекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися з того приводу й візвали до неба.
          21. Тоді Господь послав ангела, що вигубив усіх хоробрих вояків, начальників і князів у війську асирійського царя, тож цей повернувся засоромлений у свій край; і як увійшов у дім свого бога, то ті, що вийшли з його нутра, вбили його там мечем.
          22. Так спас Господь Єзекію і мешканців Єрусалиму від руки асирійського царя Санхериба, і від руки всіх їхніх ворогів і дав їм спокій з усіх боків.
          23. Багато було таких, що приносили дари Господеві в Єрусалим і дорогоцінні речі Єзекії, юдейському цареві, тож він став після цього великим в очах усіх народів.
          24. На той час Єзекія заслаб смертельно, але помолився до Господа, й він вислухав його і зробив для нього чудо.
          25. Але Єзекія не повівся згідно з добродійством, якого зазнав, бо загорділо його серце, й гнів Божий був на ньому, на Юдеї та на Єрусалимі.
          26. Однак, Єзекія впокорився у гордощах свого серця, сам він і єрусалимські мешканці, і гнів Божий не впав на них за часів Єзекії.
          27. Єзекія мав багатство й вельми велику славу і зробив собі скарбницю на срібло, золото, дороге каміння, пахощі, щити й на всякий дорогоцінний посуд;
          28. комори на прибутки хліба, вина, олії: стайні для всякого роду скота й обори для черед;
          29. накупив собі стад і силу дрібного та великорослого скоту, бо Бог дав йому дуже великі маєтки.
          30. Він же, Єзекія. загатив русло води Гіхону й пустив її вниз, на захід, до Давидгороду. Єзекії щастило в кожному його ділі.
          31. Однак, у справі послів від вавилонських князів, що були послані до нього спитати про чудо, яке сталось в краю, Бог його покинув, щоб випробувати його й довідатись про все, що в його серці.
          32. Решта дій Єзекії та його побожні діла записані в видінні пророка Ісаї, сина Амоса, в книзі юдейських та ізраїльських царів.
          33. І спочив Єзекія при батьках своїх, і поховали його на сході до гробів синів Давида. Увесь Юда й мешканці Єрусалиму віддали йому пошану по його смерті. Замість нього став царем його син Манассія.

          ІІ Хроніки 32, 24: “На той час Єзекія заслаб смертельно, але помолився до Господа, й він вислухав його і зробив для нього чудо”

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 2 вересня
        • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 10
        • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 8-9
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.