Манассії було 12 років, як став царем, і 55 років царював він у Єрусалимі.
Він чинив зло в очах Господніх, переймаючи гидоти народів, що їх Господь прогнав був перед синами Ізраїля.
Він збудував знов узвишшя, що збурив Єзекія, його батько, і спорудив жертовники ва-алам, поробив священні палі, поклонявся всьому воїнству небесному й служив йому.
Він збудував жертовники в домі Господньому, що про нього заповідав Господь: «В Єрусалимі буде ім’я моє повіки»;
і встановив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього.
Він також перевів своїх синів через вогонь у долині Бен-Гіннома, знахурював, і ворожив, і чарував, завів викликачів мертвих та знахурів, і коїв багато злого в очах Господніх, приводивши його до гніву.
Поставив подобу витесаного ідола, що його зробив, в домі Божому, про який Бог говорив Давидові та Соломонові, його синові: «У цьому домі та в Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім’я навіки,
і не допущу, щоб ноги Ізраїля вийшли з землі, що її я закріпив за вашими батьками, як тільки вони пильнуватимуть, щоб виконувати все, що я їм заповідав, ввесь закон, постанови й накази приписані Мойсеєм.»
Але Манассія довів Юдею та мешканців Єрусалиму до того, що вони чинили гірше від тих народів, що їх Господь вигубив був перед синами Ізраїля.
І говорив Господь до Манассії та до його народу, та вони не зважали.
Тоді Господь навів на них начальників війська асирійського царя, що забили Манассію в ланцюги, закували в подвійні кайдани та й одвели у Вавилон.
Але він у своїй скруті узяв благати Господа, Бога свого, і смирився вельми перед Богом батьків своїх;
молився до нього, й Господь вислухав його благання й повернув його в Єрусалим на його царство. Тоді Манассія пересвідчився, що Господь є Бог.
Після того побудував він зовнішній мур Давидгороду, на захід від Гіхо-ну, низом аж до входу в Рибні ворота, навколо Офела, й підвів його дуже високо. Настановив також військових начальників по всіх укріплених містах Юдеї.
Він усунуь чужоземних богів та ідола з дому Господнього та усі жертовники, що спорудив на горі дому Господнього й в Єрусалимі, і викинув їх геть за місто.
Він поставив наново жертовник Господній і приніс на ньому мирні й подячні жертви, й наказав юдеям служити Господеві, Богові Ізраїля.
Але народ приносив ще жертви на узвишшях, хоч то й було Господеві, Богові своєму.
Решта дій Манассії та його молитва до свого Бога й слова видющих, що говорили до нього в ім’я Господа, Бога Ізраїля, записані в діях ізраїльських царів.
Молитва ж його й те, як його вислухав його Господь, усі його гріхи та його нечестивість, і про місця, де він спорудив узвишшя й поставив священні палі та тесаних бовванів, перед своїм упокоренням, записані в споминах видющих.
І спочив Манассія при своїх батьках, і поховали його в його палаці. Замість нього став царем його син Амон.
Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі.
Він чинив зло в очах Господніх, як чинив його батько Манассія; всім тесаним бовванам, що наробив Манассія, його батько, Амон приносив жертви і служив їм.
Але він не смирився перед Господом, як був смирився Манассія, його батько: ба навіть грішив щораз більше.
І змовились на нього його слуги й убили його в його палаці.
Але народ краю повбивав усіх, що були .в змові проти царя Амона, і замість нього народ краю настановив царем Йосію, його сина.
ІІ Хроніка 33, 13: “Господь вислухав його благання”
