Читаємо Святе Письмо разом. Езри 8-9

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 2 вересня
  • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 10
  • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 7
        • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 8-9

          8. СПИСКИ ПОВОРОТЦІВ, ЇХНЯ ДОРОГА ТА ПРИБУТТЯ ДО ЄРУСАЛИМУ

          1. Оце голови родин і родовід тих, що вийшли зо мною з Вавилону за царювання Артаксеркса:
          2. з синів Пінхаса – Гершом; з синів Ітамара -Даниїл; з синів Давида – Хаттуш;
          3. з синів Шеханії; з синів Пароша -Захарія, і з ним записаних у родовідні списки – 150 чоловік;
          4. з синів Пахат – Моава Елеоенай, син Зерахії, і з ним 200 чоловік;
          5. з синів Затту Шеханії, син Яхазіела, і з ним 300 чоловік;
          6. з синів Адіна, Евед, син Йонатана, і з ним 50 чоловік;
          7. з синів Елама, Ісая, син Аталії, і з ним 70 чоловік;
          8. з синів Шефатії, Зевадія, син Михаїла, і з ним 80 чоловік;
          9. з синів Йоава, Овдія, син Єхієла, і з ним 218 чоловік;
          10. з синів Баннія Шеломіт, син Йосифії, і з ним 160 чоловік;
          11. з синів Бевая, Захарія, син Бевая, і з ним 28 чоловік;
          12. з синів Азгада, Йоханан, син Гакаттана, і з ним 110 чоловік;
          13. з синів Адонікама, згодом прибулі, й оце їхні ймення: Еліфелет, Єїел і Шемая, і з ними 60 чоловік;
          14. з синів Бігвая, Утай та Завуд, і з ними 70 чоловік.
          15. Я їх зібрав коло ріки, що вливається в Агаву, і там простояли ми табором три дні, і як я переглянув народ і священиків, не знайшов там із синів Леві нікого.
          16. Тоді я послав по Еліезера, Арієла, Шемаю, Елнатана, Яріва, Елнатана, Натана, Захарію й Мешуллама – провідних мужів, і по Йоаріва та Елнатана – учителів.
          17. І дав я їм наказ для Іддо, голови над місцевістю Касіфія, і вклав їм в уста слова, що мали говорити до Іддо та його братів – нетінеїв у місцевості Касіфії, щоб вони привели нам прислужників для дому нашого Бога.
          18. І привели вони до нас, бо добродійна рука Бога нашого була над нами, розумного чоловіка, з синів Махлі, сина Леві, сина Ізраїлевого, тобто Шеревію та його синів і його братів, 18 душ, –
          19. і Хашавію й з ним Ісаю з синів Мерарі, і братів його та їхніх синів, двадцять;
          20. а з нетінеїв, що їх призначив був Давид та князі до послуги левітам, 220 нетінеїв, усіх призначених за йменням.
          21. Там же коло ріки Агави оповістив я піст, щоб нам упокоритись перед Богом нашим та просити в нього щасливої дороги для себе, для наших дітей та для всього нашого майна,
          22. бо мені було сором прохати в царя супроводу та кіннотчиків, щоб захистити нас від ворога в дорозі; бо ми, говоривши з царем, сказали: «Рука нашого Бога над усіма тими, що його шукають їм на добро, але його сила й гнів його на всіх тих, хто його покидає.»
          23. Постили ми ото й просили Бога нашого про те, й він вислухав нас.
          24. Тоді вибрав я 12 із головних священиків: Шеревію, Хашавію і з ними десятьох з братів їхніх,
          25. і відважив їм срібло, золото й посуд, – дари для дому Бога нашого, що їх дали: цар, його дорадники, князі його та всі ізраїльтяни, які там були.
          26. Відважив я, отже, їм на руки: срібла 650 талантів, срібного посуду на 100 талантів,
          27. золотих чаш – 20 по 1000 драхм, і 2 посудини з кращої блискучої міді, дорогої, як золото.
          28. Я сказав їм: «Ви посвячені Господеві, й посуд святий, і срібло та золото – добровільний дар Господеві, Богові батьків ваших.
          29. Бережіть же його невсипуще, доки не здасте на вагу перед головними священиками, левітами й головами родин Ізраїля в Єрусалимі, в кімнатах дому Господнього.»
          30. Тоді священики й левіти забрали зважене срібло, золото та посуд, щоб нести його в Єрусалим, в дім Бога нашого.
          31. А рушили ми від ріки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоб іти в Єрусалим, і рука Бога нашого була над нами й спасала нас від руки ворога й тих, що на нас засідались у дорозі.
          32. Прийшовши в Єрусалим, перебули ми там три дні.
          33. Четвертого ж дня зважене срібло, золото й посуд у домі Бога нашого переважено на руки Меремота, сина Урії, священика; а з ним був Єлеазар, син Пінхаса, з ними же Йозавад, син Ісуса, і Ноадія, син Бінуя, левіти.
          34. Все було почислено й зважено та й записано все в той же таки час.
          35. Сини неволі, що повернулися з вигнання, принесли на всепалення Богові Ізраїля 12 волів за всього Ізраїля, 96 баранів, 77 ягнят та 12 козлів у жертву за гріх – усе це на всепалення Господеві.
          36. Вони передали царський наказ царським сатрапам та начальникам заріччя, а ці підтримували народ і дім Божий.

          9. ШЛЮБИ З ЧУЖИНЕЦЬКИМИ ЖІНКАМИ. ПОКАЯННА МОЛИТВА ЕЗРИ

          1. По закінченні приступили до мене старшини, мовивши: «Народ Ізраїля, священики й левіти не відділились від народів цих країв з їхніми мерзотами: від ханаанян, хеттитів, перізіїв, євусіїв, аммоніїв, моавитян, єгиптян та аморіїв,
          2. бо побрали їхніх дочок за себе й за своїх синів і змішали святе сім’я з народами країв, і в цьому злочині рука старшин і правителів була перша.»
          3. Почувши ці слова, роздер я на собі одежу й плащ, рвав на голові й на бороді волосся й сидів смутний.
          4. І зібрались коло мене всі, що боялись слів Бога Ізраїля через злочин переселенців, я ж сидів сумний до вечірньої жертви.
          5. А під час вечірньої жертви підвівсь я з мого смутку й, у розірваній одежі та плащі, впав на коліна й зняв руки свої до Господа, Бога мого.
          6. і промовив: «Боже мій! Я соромлюсь і стидаюсь підвести обличчя моє до тебе, Боже мій, бо беззаконня наші розмножились понад нашу голову, і провина наша сягає аж до неба.
          7. Від часів батьків наших ми у великій провині аж по цей день, за беззаконня наші ми були видані, ми, царі наші й священики наші, в руки царів чужоземних, під меч, у полон, на грабунок, на ганьбу, як воно і є нині.
          8. А тепер на короткий час зійшло на нас милосердя від Господа, Бога нашого, і він зберіг наш останок і дав нам сталий осідок у святому своєму місці, тоді як Бог наш прояснив наші очі та дарував нам трохи життя в нашім рабстві,
          9. бо ми раби, але й в нашім рабстві не покинув нас Бог наш. Він прихилив до нас ласку перських царів, щоб дати нам ожити, здвигнути дім Бога нашого, відбудувати його руїни й вивести нам мури в Юдеї та в Єрусалимі.
          10. А тепер – що нам сказати, Боже наш, після цього? Ми бо покинули твої заповіді,
          11. що ти заповідав через слуг твоїх пророків, казавши: Земля, куди ви йдете, щоб заволодіти нею, земля, нечиста брудом народів тих країв, та мерзотами, якими вони її сповнили від кінця до кінця в своїй нечистості.
          12. Тож не видавайте ваших дочок за синів їхніх, ні дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру з ними й їхнього добра повіки, щоб вам укріпитись і споживати добро цієї землі та передати її в спадщину дітям вашим повіки.
          13. А після всього, що прийшло на нас за наші лихі вчинки та за наші великі провини, – хоч ти, Боже наш, не покарав нас за мірою беззаконь наших, а дав нам таке спасіння, як оце, –
          14. невже ж ми знову будемо заповіді твої порушувати та ріднитись із оцими мерзенними народами? Чи ти ж не розгніваєшся на нас так, що цілком нас знищиш і не зоставиш нам у живих ні решти, ні останку?
          15. Господи, Боже Ізраїля! Ти справедливий: тому ми й зосталися живими, як воно й є нині. Ось ми перед тобою в наших беззаконнях, бо через них не можна встоятись перед тобою.»

          Езри 9, 6: “Боже мій! Я соромлюсь і стидаюсь підвести обличчя моє до тебе, Боже мій, бо беззаконня наші розмножились понад нашу голову, і провина наша сягає аж до неба”

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 2 вересня
        • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 10
        • Читаємо Святе Письмо разом. Езри 7
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Leave a Comment