Коли Езра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед
домом Божим, зібралась коло нього дуже велика громада ізраїльтян,
чоловіків, жінок і дітей, і народ плакав ревними сльозами.
Тоді промовив Шеханія, син Єхієла, з синів Елама, і сказав до Езри:
«Ми стали невірні перед нашим Богом, взявши за себе чужосторонніх жінок
з-поміж народів краю, але є ще надія для Ізраїля в тому.
Зробім, отже, союз із Богом нашим, що за радою мого пана й тих, що
шанують заповіді Бога нашого, ми відпустимо всіх жінок і всіх дітей, що
від них народились, згідно з вимогами Божих заповідей, та щоб було
зроблено по закону!
Встань, бо ця справа належить до тебе, а ми з тобою. Мужньо берись до справи!»
Устав Езра й звелів старшинам над священиками, левітами й усьому
Ізраїлеві поклястись, що вони так зроблять, як сказано. І вони
поклялись.
Тоді Езра встав з-перед дому Божого й пішов у кімнату Йоханана, сина
Еліяшіва, і переночував там. Хліба не їв він і води не пив, бо сумував
через провину переселенців.
І оповістили по Юдеї й по Єрусалимі всім переселенцям зібратись у Єрусалим,
а хто б не прийшов за три дні, то присудом начальників і старших усе
його майно мало б бути відібране, сам же він мав би бути вилучений з
громади переселенців.
І зібралися за три дні всі мужі Юди та Веніямина в Єрусалимі. Було
це дев’ятого місяця, двадцятого дня місяця. Ввесь народ сидів на майдані
коло дому Божого й тремтів так із-за цієї справи, як і від дощу.
Тоді став Езра священик і сказав до них: «Ви провинились, узявши собі чужосторонніх жінок, і збільшили гріх Ізраїля.
Тож тепер віддайте честь Господеві, Богові батьків ваших і вволіть
його волю: відлучіться від народів краю й від чужосторонніх жінок.»
Уся громада відповіла й голосно сказала: «Ми зробимо так, як ти сказав.
Але народу багато й пора дощова, і годі надворі стояти. Та й діла
цього не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в цьому.
Нехай наші старшини зостануться замість усієї громади й усі в наших
містах, що взяли за себе чужосторонніх жінок, нехай приходять сюди в
призначений час із старшими кожного міста й його суддями, доки не
відвернеться від нас палючий гнів Бога нашого за цю річ.»
Тільки Йонатан, син Азаела, й Яхзія, син Тікви, противилися цьому, а Мешуллам та левіт Шавтай підтримували їх.
І так зробили поворотці з полону: вибрано Езру священика й мужів –
голів над родинами за батьківськими домами, усіх призначених за іменами,
і першого дня десятого місяця вони засіли, щоб розбирати справу;
а до першого дня першого місяця впоралися з усіма чоловіками, що взяли за себе чужосторонніх жінок.
Із священицьких синів, що взяли за себе чужосторонніх жінок -із
синів Ісуса, сина Йоцадака та його братів – знайшлися: Масея, Еліезер,
Яріб і Гедалія,
які поданням руки зобов’язались виправити своїх жінок і принести в жертву барана за свою провину;
з синів Іммера: Ханані і Зевадія;
з синів Харіма: Масея, Елія, Шемая, Єхієл та Уззія;
з синів Пашхура: Еліоенай, Масея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Еласа.
З левітів: Йозавад, Шімеї, Келая, він же Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.
Зі співців: Еліяшів; з воротарів: Шаллум, Телем, та Урі.
З ізраїльтян, із синів Пароша: Рамая, Їззія, Малкія, Міямін, Єлеазар, Малкія та Беная;
з синів Елама: Маттанія, Захарія, Єхієл, Авді, Єремот та Елія;
з синів Затту: Еліоенай, Еліяшів, Маттанія, Єремот, Завад та Азіза;
з синів Бевая: Йоханан, Хананія, Заббай та Атлай;
з синів Бані: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал і Єрамот;
з синів Пахат – Моава: Адна, Келал, Беная, Масея, Маттанія, Бецалел, Біннуй та Манассія;
з синів Харіма: Еліезер, Їшія, Малхія, Шемая, Симеон,
Веніямин, Маллух, Шемарія;
з синів Хашума: Матнай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манассія, Шімеї;
з синів Бані: Маадай, Амрам та Уел,
Беная, Бедая, Келугу,
Ванія, Меремот, Еліяшів,
Маттанія, Матнай та Яасай,
Бані, Бінуй, Шімеї,
Шелемія, Натан та Адая,
Махнадвай, Шашай, Шарай,
Азарел, Шелеміягу, Шемарія,
Шаллум, Амарія, Йосиф;
з синів Нево: Єїел, Маттатія, Завад, Звіна, Яддай, Йоіл, Беная.
Усі ці взяли собі чужосторонніх жінок, а тепер відпустили вони їх із дітьми.
Езри 10,11: “Тож тепер віддайте честь Господеві, Богові батьків ваших і вволіть його волю ”