«Наступного дня сила людей, (…) узяли пальмове гілля й вийшли йому на зустріч з окликами: «Осанна! Благословен той, хто іде в ім’я Господнє! Ізраїльський цар!»» (Йо. 12, 12-13)
Прославою Бога є твій тихій та люблячий голос! Великою прославою є твоє уважне та смиренне слухання!
«Усіляко дбай про те, щоб прославлявся (через тебе) Отець твій, що на небі» (Мт. 5, 16) (св. Антоній Великий).
Учні, входячи з Ісусом у Єрусалим, раділи Його присутності та вигукам «Осанна!». Однак вони ще зовсім не розуміли, що відбувається навколо них. Учні не бачили початок страстей Господніх. Первосвященики вже прийняли рішення про вбивство Ісуса. Народ вітав Христа мріючи про могутнього земного царя, але вже невдовзі жадатиме Його розп’яття. Радість людей не була правдивою прославою волі Отця. Прославою Господа є дух сокрушений і серце смиренне (Пс. 51, 19). Діти, які вітали Ісуса при брамі Єрусалиму, у своїй тихості, Його насправді розпізнали. Ориген називає цих дітей мудрецями з обличчями філософів.
У тиші, мовчанні та вдячності ти також можеш супроводжувати Ісуса. Ти можеш іти за Ним на Голгофу і дивитися як жінки, що пішли аж під хрест (Лк. 23, 49). Петро супроводжував Ісуса з мечем, а жінки були озброєні лише очима, якими вони колись споглядали Його. Їм вдалося щось побачити. Тому вони готові іти за Ним до самого кінця.
Біля брам Єрусалиму Ісуса вітають три категорії людей. Хто є ці люди і де ти себе розпізнаєш? Ти можеш себе побачити серед натовпу простих людей, які сьогодні з окликами «Осанна!» вітають Ісуса, а вже завтра голосно закричать: «Геть! Геть! Розіпни його!». Вони щось чули і знали про Ісуса, як Він розмножував хліб, воскресив Лазаря та промовляв. Можливо ти є серед греків, які цікавляться пізнанням ще однієї філософії життя? Як часто ти є серед цього натовпу, коли сьогодні людині посміхаєшся в очі, а за мить вже її осуджуєш? Як часто тобою керують емоції натовпу та маніпулюють думки інших людей? Як часто в тобі є помітна схильність відмовлятися від своєї думки під тиском натовпу?
Ти можеш себе побачити серед катів, починаючи від первосвящеників, книжників та фарисеїв, які, через свою заздрість і пожадливість влади, вчинили судилище над Ісусом. Ти можеш бути на місці Пилата, який, хоча не бачить провини Ісуса, дипломатично намагається догодити Кесареві, релігійній еліті та підбуреному натовпові. Пилат має владу, однак страх має вищу владу над ним. Як часто ти не знаходиш в собі сили щоб захистити ім’я іншої людини, тому що боїшся за своє життя, за свою кар’єру та вигоду? Ти також можеш себе побачити на місці солдат, звичайних виконавців покарання, тих, що безпосередньо «смакують» чужу кров…
Ти можеш себе побачити серед рідних, учнів та учениць Христа, які знали Христа і любили Його як уміли. Ти можеш себе поставити на місці Петра, який зрікся, тому що злякався і засумнівався. Петро та інші апостоли не були ще готові прийняти розп’ятого Христа. Прийде час, Ісус в Еммаусі розплющить їм очі та вони побачать більше. Вони підуть за Христом, матимуть прагнення прийняти свої страждання та віддати своє життя за Нього, однак не тому, що вони стали сильним, але тому, що відкрилися на Його любов та прийняли її. Петро переміг через любов Христа до нього! Петро остаточно зрікся свого «я» та зустрівся з Розп’ятим та Воскреслим Христом. Юда не захотів…
Господи, даруй ласку розпізнавання Твоєї присутності. Навчи слухати та чути Твій голос, який постійно кличе до більшої прослави та близькості! Дозволь усіляко дбати про те, щоб прославляти Отця, що на небі, через слухання Твого Слова та через слухання своїх ближніх! Господи, даруй мудрість у мовчанні споглядати Тебе! Нехай серце в тиші та мовчанні завжди виспівує: «Осанна!» заради справжньої та особистої зустрічі з Тобою, живим Богом – у Твоїх Страстях і Воскресінні!
