Бути дружиною священника ― це також покликання, як і до священства

Читай також

  • «Прийди і подивись»: програма після якої молодь стала ближчою до Бога
  • Зухвала жінка в Церкві
  • Шість уроків для сучасних інфлюенсерів від бл. Карло Акутіса
        • Бути дружиною священника ― це також покликання, як і до священства

          Євангельське читання неділі Мироносиць, дає нам нагоду роздумати про роль жінки в Церкві, від прибирання храму до катехизації, чи іншого способу служіння, у наших храмах про це буде сказано багато. Але…

          Сьогодні хотів би поділитись певними думками про роль звичайно що жінки. А радше дружини священника. Та про миро цього служіння…

          Бути дружиною священника ― це також покликання, як і до священства. Це особливий спосіб служіння. Дружина священника ― це не додаток, але особистість, хоч дуже часто в тіні. Але має право працювати, самореалізовуватись, має право бути жінкою у всіх аспектах нормального людського життя.

          Про неї пам’ятають тільки тоді, коли її чоловік служить, коли він помирає, на жаль, дійсність сумна і навіть в церковних структурах, на жаль, (це з досвіду) вона стає нікому непотрібна, окрім дітей.

          Але ж вона жінка, яка тримала весь дім, тоді, коли її чоловік годинами молився з парафіянами, тоді, коли годинами служив в таїнстві Покаяння чи в духовних розмовах ― вона чекала.

          Вона терпеливо, а, можливо, і не дуже, але намагалася розуміти, коли потрібно відкласти власні плани, бо чоловік йде сповідати вмираючого, молитися Похорон. Відкласти спільну подорож, відпочинок бо, так, бо ― парафіяни.

          Дружина священника ― єдина, яка чекає його таким, яким він є ― втомлений, пригнічений, розчарований, не завжди такий, але готова принести мир в серце чоловіка. Це покликання бути поруч.

          Це отримувати решту часу для себе і дітей, після багатогодинних розмов із парафіянами, це тримати на своїх жіночих плечах все і навіть чоловіка-священика, який потребує підтримки тоді, коли його не розуміють і не підтримують. Це ― вірити…

          Це також бути “під обстрілами побожних” щодо: одягу, косметики, парфумів. Це бути висміяною, це бути до кінця незрозумілою, коли троє і більше дітей. Це зазнавати упередження, коли працюєш на роботі.

          Я не знаю, чи буде окремо професійне свято для дружин священиків, але просто пам’ятайте ― вони кожного дня приносять мир в серце свого чоловіка, а вашого священника.

          Просто пам’ятайте про їмостей…

          Попри всі стереотипи ― вони несуть “миро”.

          Отець Василь ЖДАН

          Читай також

        • «Прийди і подивись»: програма після якої молодь стала ближчою до Бога
        • Зухвала жінка в Церкві
        • Шість уроків для сучасних інфлюенсерів від бл. Карло Акутіса
          • Оціни

            [ratemypost]