«Діалог для майбутнього» ― зустріч для конструктивної роботи

Читай також

  • Пройдіть опитування про «Досвід покоління COVID між пандемією та війною Росії проти України» і розкажіть про цей досвід світу
  • Мобільний застосунок СпільноТи допоможе біженцям, які опинилися за кордоном
  • Праця з молоддю сьогодні ― жива Церква завтра. Виклики, яким протистоїть Відділ у справах молоді Апостольського екзархату в Італії
        • «Діалог для майбутнього» ― зустріч для конструктивної роботи

          Триденний Всеукраїнський молодіжний форум «Діалог для майбутнього», який організувало Міністерство молоді та спорту спільно з Патріаршою комісією у справах молоді УГКЦ, став ще одним досить потужним кроком у формуванні свідомого суспільства.

          Вітаючи присутніх на заході, заступниця міністра молоді та спорту Марина Попатенко наголосила на важливості та актуальності такої події, підкресливши:

          ― Ми зібрали різних людей, щоб поговорити про спільне майбутнє, яке базуватиметься на цінностях. Вони мають нас спонукати до усвідомлення, що від кожного залежить те, яким буде це майбутнє.

          До вітального слова доєднався також заступник директора Державного підприємства Реінтеграція та відновлення МРТОТ Сергій Кривогуз, наголосивши, що Україна, чи не єдина країна, де представники релігійних організацій, представників влади та громади провадять матимуть діалог між собою, розуміючи, що це діалог для майбутнього.

          Віце-канцлер Курії Верховного Архиєпископа Києво-Галицького УГКЦ, керівник Відділу організаційних питань і протоколу Отець Володимир Мальчин побажав кожному учаснику використати Форум, щоб навчитися чогось нового і разом як команда стати відповідальнішими.

          У межах заходу відбулися масштабні дискусійні майданчики:

          «Не лише бізнес»: роль християнських цінностей у творенні успішної справи».

          «Родинні та сімейні цінності».

          «Сучасний культурний простір: контраверсії та особливості взаємодії».

          «Інструменти ефективної комунікації: горизонтальна площина довіри».

          Дикусійний майданчик «Не лише бізнес»: роль християнських цінностей у творенні успішної справи» модерував майданчик Зіновій Свереданауковець і громадський діяч, доктор соціальної економіки, фахівець із розвитку громад, соціального підприємництва та кооперації згідно з принципами сталого розвитку, заступник голови Громадської ради при Львівській ОДА.

          На початку дискусії пан Свереда зазначив:

          ― Господь дарував нам цю землю, якщо дивитися з економічної точки зору, щоб ми доглядали за тими дарами, якими нас благословив. І справді, коли говоримо про бізнес, то маємо розуміти, що це ― самореалізація людини. А взаємини між людиною і Богом полягають у тому, щоб отримати дар життя, зберегти його і передати.

          Учасниця дискусії Елеонора Дібрівна з громадської організації «Рух “Всі разом!”» наголосила на важливості діалогу між громадськістю і державними структурами.

          ― «Всі разом» ― це потужна платформа, яка існує з 2003 року і займається популяризацією інституції сім’ї в Україні, її захистом, а також моніторингом законодавчих процесів. Ми вибудовуємо діалог з державними органами влади щодо захисту сім’ї, материнства і батьківства. Одним із напрямів нашої фундації є платформа експертів із різних галузей.

          Ірина Карапінська, яка представляла громадську спілку «Інтелект нації», промоутер розвитку християнської демократії зазначила, що говорячи про принципи моралі ми говоримо про християнство.

          ― Як би ми не старалися розділяти державу і церкву, вони все одно похідні від християнства. Сьогодні ми можемо бачити яскравий приклад Європейського Союзу, який заснували християнські демократи. Ми маємо з кого брати приклад. Ціннісні орієнтири ЄС сьогодні важливі, та якщо будемо нехтувати християнськими цінностями, то не буде й тієї Європи. Формування соціально орієнтованої економіки та політики ― це справа виховання покоління. Тут потрібно задіювати державні механізми, які стимулюватимуть соціально відповідальне підприємництво.

          Про приклад соціального підприємництва говорив Михайло Корилкевич ― ініціатор проєкту «Сімейні молочні ферми»:

          ― Проєктом «Сімейна молочна ферма» ми поставили за мету об’єднати інноваційні бізнесові інструменти, а також об’єднати сім’ї, яких є мільйон, які задіяні в молочній галузі. Вони мають вибір ― залишитися в селі, розвивати власну справу, або поїхати за кордон і розірвати сімейні зв’язки, що часто призводить до розлучення. Наш бізнес ― це новітня платформа і ми даємо можливість кожному українцю стати інвесторами. Це також питання прибутковості. Адже можна ціною праці цих сімей заробляти, а можна зробити так, щоб сім’я була щаслива, щоб батьки мали час виховувати своїх дітей. тобто створити умови, щоб люди розвиваючи свою справу, мали достаток і можливість своїм дітям дати добрий старт для майбутнього. Тобто ми стараємося балансувати між соціальною і екологічною складовою. Тож у такий спосіб дбаємо не тільки про розвиток бізнесу сімей, а також оживлюємо села.

          Про те, що наша країна стане державою в повноті лише тоді, коли закладемо фундамент християнських цінностей, зазначив Андрій Оленчикспівзасновник і програмний координатор Християнської Служби Порятунку, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

          ― Бізнес, як і інша сфера життя, якщо не базується на християнстві ― самі по собі ущербні. Є чотири сходинки, які важливо пройти: 1) усвідомити, що церкві є справа до бізнесу, як і до будь-якої іншої ділянки життя та соціальної активності; 2) кожен із нас зобов’язаний не просто не йти на компроміси зі світом, а бути найкращими в тому, що робимо, не зважаючи на те, ким ми є. Наше лідерство тут, адже в Бога своя географія лідерства; 3) всі християни покликані, щоб проповідувати Євангелію і поширювати християнську віру; 4) ми маємо бути не просто бути професіоналами і тими, які намагаються своїми скромними вчинками проповідувати Христа, а ми ― співтворці Бога, ми є його воїнами і маємо здійснити місію, яку Він на нас поклав.

          Тамара Цикаленко ― керівник ОСН «Комітет мікрорайону «Пирогів», розповідаючи про свою діяльність, підкреслила, що в їхній роботі одним із пріоритетів було ― «зламати стереотип, що нам усі щось винні. Тож шість років поспіль ми організовуємо свята, висаджуємо алеї, організовуємо свята і стараємося долучати різного віку людей».

          Отець Володимир Мальчин підкреслив, що «Бізнес треба починати з ціннісної пропозиції, а не з певного капіталу. Ми маємо приклад отців, які здобувають бізнес освіту, щоб отримати нові навички та знання, і було краще спілкуватися і ділитися цим досвідом. Важливо пам’ятати, що найбільша інвестиція ― це наше майбутнє».

          Геня Самборська ― голова Всеукраїнського благодійного фонду «За гідність людини» у своєму виступі заторкнула питання демографічної ситуації, яка й сьогодні залишається надзвичайно плачевною:

          ― Хотіла би наголосити на гідності життя і гідності смерті. Ми працюємо вже понад 25 років і починали свою роботу тоді, коли офіційна статистика в Україні засвідчувала 1 млн абортів щороку. Папа Іван Паво ІІ говорив: «Народ, який вбиває своїх дітей ― не має майбутнього». Наш форум називається «Діалог для майбутнього». Про яке майбутнє будемо говорити? Ми всі знаємо, які невтішні демографічні показники. Завдяки нашій діяльності вдалося добитися зміни законодавства, адже ще недавно закон дозволяв вбити дитину в лоні матері навіть у 7 місяців вагітності. Тоді перші кроки ми робили з кардиналом Любомиром Гузаром, об’єднали зусилля державних структур і вдалося змінити.

          Продовженням Всеукраїнського молодіжного форуму «Діалог для майбутнього» стала не менш динамічна та важлива дискусія «Родинні та сімейні цінності», в межах якої обговорили ключові питання, стосовно викликів, перед якими нині опинився інститут сім’ї.Її модерував секретар Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ Орест Гевак.

          Розпочав розмову отець Тарас Бабій ― ректор Єпархіального інституту душпастирства подружжя та сім’ї свв. Йоакима і Анни (УГКЦ):

          ― Сучасна сім’я має відкрити для себе об’єктивний зміст життя в шлюбі. Величезна кількість розлучень спричинена тим, що багато молодих людей не до кінця розуміють, як побудувати щасливе подружжя. В основі має бути цінність любові.

          Ми живемо в такий час, коли багато понять мають помішаний зміст. Справжня подружня любов є цілковитим даруванням однієї особи іншій. Тома Аквінський говорив про правдивий зміст любові, як дбання про того, кого любимо. Тож любити в подружжі означає обирати іншого замість себе.

          Багато молоді, починаючи подружнє життя, коли приходять до реалізації любові, зіштовхуються з проблемами, які спричиняють кризу інституції сім’ї. Сьогодні родина потребує відкрити для себе план Бога щодо себе. Головною цінністю сімейного життя правдива любов її плодом є народження і виховання дітей.

          Тому маємо власним прикладом демонструвати добрий приклад подружнього життя.

          Отець Георгій Коваленко ― ректор у Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості зазначив: «якщо сім’я є основою суспільства, то це має бути те, що більше дає, ніж бере. Бо в основі сім’ї ― дарування себе дітям, онукам. Подружжя має давати добрий приклад суспільству, дбаючи про збільшення кількості християн. Ми маємо не лише говорити про ідеальний образ родини, а також підтримувати кризові сім’ї, яких, на жаль, сьогодні є дуже багато. Важливо церкві по-християнськи сприймати реальність і шукати підходи до неідеальних сімей.

          Сергій Лукян Шлях біженець із Білорусі, розповів про те, як створює середовище для сімей які потерпають Білоруських гонінь. Він переконаний, що зараз кожен із нас має відповідати на виклики часу і тримати себе в духовній відповідальності, бо без Бога ми не можемо вижити.

          Елеонора Дібрівна з громадської організації «Громадянський рух “Всі разом!”» проаналізувала загрози, які постають перед сім’єю. Вона переконана, що однією з найнебезпечніших є спроби переписати статтю Конституції України, яка стосується поняття шлюбу.

          ― Чинні закони щораз більше розширюють поняття гендерної ідентичності. Сьогодні багато понять підмінюють. Масово порушуються права ненароджених дітей. Розширюють можливості чи навіть створюють привілеї для одностатевих стосунків. Це далеко не весь перелік. Та, що більше посилюється тиск на інституцію сім’ї, то більше зростає просімейний рух. Абсолютною цінністю для свідомого українця є сім’я, ― наголосила Елеонора Дібрівна.

          Говорили під час події і про «Сучасний культурний простір: контраверсії та особливості взаємодії». У дискусії взяли участь Людмила Ткачук ― начальник відділу охорони культурної спадщини та релігій управління культури Київської ОДА, Тарас Компаніченко ― український культурний діяч, кобзар, бандурист і лірник, очільник гурту «Хорея Козацька», Дмитро Петренко ― голова першого Центру Культурних Послуг в Україні. Модерувала дискусію Марина Соботюк ― дослідниця традицій української культури, співзасновник ГО «Інститут культури України».

          Окрему увагу на форумі приділили темі «Інструменти ефективної комунікації: горизонтальна площина довіри». Цю дискусію модерував заступник директора Державного підприємства Реінтеграція та відновлення МРТОТ) Сергій Кривогуз.

          Тарас Антошевський ― історик, публіцист, директор Релігійно-інформаційної служби України з-поміж іншого зазначив.

          ― У церковному середовищі комунікація ― одна з найслабших сторін. Молодь, яка хоче робити, просто робить і не потребує контролю. Треба створювати умови для них, а не заганяти їх у штучні вимоги. Переконаний, що молодому поколінню треба допомагати стати свідомими. Тому нам потрібен внутрішній діалог у церкві.

          Владислав Закаблук із Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у своєму виступі наголосив:

          ― На тимчасово окупованих територіях ― понад 300 тисяч молоді, яка не має доступу до українського культурного та освітнього простору. Для нас пріоритетною є комунікація з ними та донесення інформації. Ми започаткували нову програму реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій. Нам важливо, щоб діти приїжджали сюди і вчилися тут. Тому ми забезпечуємо для них вступ за квотами, без складання ЗНО. За цієї системою працює понад 215 ЗВО. Для швидшої інтеграції в новому місці ми започаткували підготовчі курси, де вони вивчають українську мову та літературу, математику, мають можливість доєднуватися до заходів культурного спрямування. Також вони отримують стипендію в розмірі двох прожиткових мінімумів і можуть проживати в гуртожитку.

          Наталія ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Пройдіть опитування про «Досвід покоління COVID між пандемією та війною Росії проти України» і розкажіть про цей досвід світу
        • Мобільний застосунок СпільноТи допоможе біженцям, які опинилися за кордоном
        • Праця з молоддю сьогодні ― жива Церква завтра. Виклики, яким протистоїть Відділ у справах молоді Апостольського екзархату в Італії
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"