8 червня при Патріаршому Соборі Воскресіння Христового УГКЦ в Києві провели круглий стіл на тему «Екосистема твоєї бульбашки». Учасники дискутували про екологію свідомості, погляду і молитви, про інформаційне забруднення. Захід відбувався у рамках екопросвітницького проєкту «СпоЖити» від Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ.
Що ми щоденно чуємо? Що споглядаємо? Як молимося? Досвід кожного творить індивідуальні світоглядні «бульбашки». Щоб зробити їх більш екологічними та здоровими, треба передусім позбутися токсичних впливів.
Екологія слуху: як шум впливає на нашу підсвідомість?
Про шумове забруднення і його вплив на людину й живі організми говорили психологиня БФ «Карітас-Київ», докторка філософії, арт-терапевтка, представниця Української Асоціації християнської психології, членкиня Асоціації дитячих та сімейних психологів України Наталія Сиротич і референт Бюро з питань екології Київської Архиєпархії УГКЦ о. Роман Романович.
«І сигнал, і шум — це коливання хвиль. Проте якщо сигнал несе певну інформацію, то шум забруднює потік інформації. У сучасному світі нам дошкуляє багато різних шумів антропогенного характеру, — виступив о. Роман Романович. — Природний шум, скажімо, звук водоспаду, є приємним для нашого слуху. А ось гул транспортних засобів перешкоджає сприймати оточуючий світ, створює важкий фон, який негативно впливає на наш організм. Через неприємні звуки людина може бути роздратована, гіперактивна. Найпростіший спосіб позбутися зайвого шуму в нашому довкіллі — садити дерева, які добре поглинають звукові хвилі.
Слово «екологія» в перекладі з грецької означає «наука про дім». Якщо в оселі чисто, то господарям комфортно. Так і з шумами: потрібно їх прибрати, тоді відчуємо гармонію, зможемо працювати і насолоджуватися життям».
Під час війни кількість агресивних шумів збільшилася — лякають звуки в небі, додають внутрішньої тривоги сирени, жахають вибухи. Нереально ізолюватись від реалій, але можливо частково зменшити їхній вплив.
«Кожна людина по-різному сприймає інформацію: візували — зором, аудіали — слухом , кінестетики — відчуттями, інтуїцією. У час війни загострюються всі канали сприйняття, наша психіка напружується на кожен звук, адже від вчасної реакції залежить життя, — зазначила Наталія Сиротич. — Візуальні шуми — це зайві речі у кімнаті, на столі чи в іншому просторі, які також створюють дискомфорт. Психологічно це має великий вплив на нас. Кінестетики через стрес зазнають сильних емоційних коливань. Щоб допомогти нашому мозку легше пережити такі стани, можемо під час сирен слухати в укритті музику, доречно мінімалізувати кількість речей в помешканні чи офісі, оминути візуальні картинки, натомість читаючи текстові новини, варто збільшити кількість приємного шуму, скажімо, голосів близьких людей. Різні сувеніри у наших домівках — це гарні спогади, але в час напруги важливо відпустити деякі речі, щоб бути тут і зараз. Жити тут і нині. Не виживати. Не проживати війну. Не чекати, коли вона закінчиться, а — жити. Не можемо забрати війну з нашого життя, але можемо відтіснити негативні зовнішні фактори, які «тиснуть» на нас».
Через шуми війни в Україні страждають не тільки людини, а й всі інші живі організми. Тварини також переживають стрес через звуки вибухів. Важливо турбуватися про чотирилапих друзів, захистити їх від небезпек.
«Страждає все живе, тож потрібно шукати позитив і відновлюватися. Людина — частинка природи, саме в довкіллі черпаємо сили і сповнюємося внутрішньої гармонії. Природа — найкращий вчитель. Якщо хочемо почуватися добре, маємо дивитися, як все облаштовано в природі. Маємо доглядати, а не руйнувати — додав отець Роман. — Екологія — це чистота стосунків людини з Богом, людини з людиною і людини з довколишнім світом. Чистота цих стосунків впливає на наш духовний і тілесний світ».
«Щоб досягти балансу в світовідчутті, потрібно відчути протилежні крайнощі, а потім знайти «золоту середину». Робити пріоритети, прислухатися до себе. Тоді зможемо певним чином насолоджуватися життям у час війни. Це звучить дивно, але інакше не витримаємо такі важкі випробування. Ворог намагається знищити нас фізично, але не має доступу до наших сердець», — підсумувала пані Наталія.
Екосистема молитви: чи може молитва бути токсичною?
Екологія — це також про наш духовний світ, про духовний дім, який будуємо нашими стосунками із Господом. Надійним фундаментом у цій невидимій споруді є спілкування з Богом — молитва. Думками про екологію молитви поділилися ліцензіат біблійного богослов’я, о. д-н. Олег Карпенко і канцлер Патріаршої курії УГКЦ о. Миколай Сулима.
«Що говорить про молитву Біблія і до якої молитви заохочує? Молитва — розмова з Богом. Знаємо таку дефініцію із катехизму. Але цю розмову ми створюємо за аналогією розмови з людиною. Кожна розмова — це зустріч двох свобод. У даному випадку — Божої і людської, — зазначив о. д-н. Олег Карпенко. — Ця розмова має бути діалогом, а не монологом. Бог — це любов, тож після зустрічі з Ним маємо ставати кращими, змінюватися. Кожен із нас має своє уявлення образу Бога, бо читаємо, що Його ніхто ніколи не бачив. Іноді цей образ схиблений — сприймаємо Бога як такого, що тільки чекає, щоб ми згрішили, аби покарати. Або Бога, з яким можна вирішити якусь справу. Чи Бога — «золоту рибку», яка має все виконувати. Бога ніхто не бачив, але Єдинородний Син об’явив Його. Ісус заповнює порожнечу, дозволяє нам легко контактувати з Отцем. Святий Франциск каже, що у молитві передусім потрібно бути керованим Святим Духом.
Чи може молитва бути неекологічною або токсичною? Може, якщо під час молитви не відбувається зустріч із Богом. Бачимо це у Біблії на прикладі фарисея, який насправді молився… собі. Розповідав, який він гарний, але зустріч із Богом не відбулася. Натомість митар щиро визнав свою гріховність. Молитва змінює людину. Так, Закхей зустрівся з Ісусом, сповнився радості й перемінився.
Інша токсична молитва — егоцентрична. Коли не Бог є в центрі, а людина робить акцент на собі. Просить Бога вирішити якісь справи, намагається щось «порішати». Проте справжня молитва є христоцентрична або теоцентрична. Не Бог крутиться довкола людини і її проблем, але людина прагне пізнати Його задуми і бути щасливою.
Інша проблема — заклопотаність і брак гігієни чуттів під час молитви. Марта прийняла Господа у своїй домівці, приготувала багато страв, а Марія нічого не робила, проте вибрала кращу частку — прийняла Ісуса в своє серце. У кожній справі потрібно бути скерованим на Господа. Інакше наша діяльність стане самодіяльністю. Але щоб зерно Боже проросло, потрібен родючий ґрунт, простір, треба викоренити бур’яни. Нині маємо доступ до багатьох книг, християнських блогерів, можна «накачатися» католицизмом, добрими думками, але не перетравити все те. Краще спожити менше, але з користю, щоб проросло в серці. Добра екологічна молитва — щира, теоцентрична, відкрита, під час якої людина готова почути і змінитися».
У сучасному світі є багато релігійних рухів, пропонують різні духовні практики. Проте не всі спільноти цінні й безпечні для духовного розвитку, деякі навпаки несуть шкоду. На що варто звертати увагу, щоб не схибити?
«Приходимо у цей світ із таємниці та відходимо із життя у таємницю. Ніхто з нас не може сказати, де ми були, як нас не було, і де будемо після того, як нас не стане. Це — велика таємниця, яку намагаємося збагнути. Але ні психологи, ні філософи, ні математики не дадуть нам конкретної відповіді. Лише релігія заповнює змістом цей запит. Пояснює, як ми з’явилися на цій землі та що буде потім. Найважливіше на цьому шляху пошуку знайти добрих вчителів, які спрямують нас до Царства Небесного. Найкращим вчителем є Христос, — наголосив о. Миколай Сулима. — Людина людині іноді може бажати зла, може використовувати на свою користь, а осьГосподь завжди бажає нам добра. Потрібно аналізувати інформацію, зокрема, й релігійну. «Я є правдива виноградна лоза, а Мій Отець — виноградар», — сказав Ісус. Маємо «прищепитися» до Христа і Його церкви, яка несе в собі досвід двох тисячоліть. Багато молодих людей нині отримують негативний досвід, проходячи через різні деструктивні релігійні рухи. Ці спільноти часто намагаються зруйнуючи її внутрішній світ. Молитва у тих рухах є досить специфічною — з нашарування шумів. Правдива молитва — проста й тиха, яка наближає нас до Господа, а не віддаляє від Нього.
Буває, що до мене звертають люди із різними складними проблемами і просять про допомогу. «Приходьте на молитву», — раджу. «І все?» — дивуються. Не кожному підходять такі прості «ліки», тому ідуть розчаровані. Але саме з молитвою можна крок за кроком налагодите своє життя. Найважливіша порада серед сучасних викликів — будьмо з Христом, у церкві й маймо доброго вчителя, який би провадив нас у духовному житті.
Екологія погляду: як реклама впливає на людські цінності?
Довкола нас — багато реклами, творці якої прагнуть викликати емоції і щось продати або до чогось спонукати людей. Якою повинна бути реклама, щоб не порушувати межі моральності та екосвідомості? На цю тему розмірковували адміністратор Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ, голова Прес-бюро Київської Архиєпархії УГКЦ о. Андрій Боднарук і заступник голови Патріаршої комісії у справах Молоді УГКЦ о. Роман Демуш.
«Одна справа бачити чи навпаки не сильно акцентувати увагу на білболдах чи сітілайтах, а значно важче впоратися з рекламою у соцмережах. Наші телефони «чують» розмови і швидко генерують для нас відповідний контент, який потоком поглинає нашу увагу і спонукає до дій, — зазначає о. Андрій Боднарук. — Розповів кому по телефону про потребу нового холодильника, через декілька хвилин у соцмережі з’являється реклама побутової техніки. Чи можливо це якось фільтрувати? Можна встановлювати обмеження, видаляти рекламу вручну, але це — не вихід. Потрібно аналізувати і не піддаватися емоціям. Водночас інтернет дає нам багато порад, як вибрати найкращий продукт, де оптимальні ціни. Реклама — це бізнес. Вона ніколи не зникне і потрібно. Найкращий наш інструмент — здорове критичне мислення».
«Кожна реклама нам щось пропонує, намагається замість нас вибудувати пріоритети та нав’язати певну систему цінностей. На жаль, сьогодні, як казав Блаженніший Святослав, замість того, щоб любити те, що цінне, світ цінує те, що любить. У цих словах — велика глибина! Важливо осмислити її і не робити так, а натомість відкривати для себе правдиві християнські цінності, — наголосив о. Роман Демуш. — Фільтрування реклами — це не лише про подолання візуального шуму, а й про те, як не дозволити себе надурити, не дозволити «розвести» на гроші, а ще гірше — на наше життя.
Американський філософ і соціолог Джованні Сарторі стверджував, що відколи з’явилося телебачення, слово замінили картинкою. У біблійному сенсі слово має фундаментальне значення, бо Христос — це Воплочене Cлово. Розпис храмів у давнину був своєрідною Біблією для бідних, бо заможні мали змогу читали Слово. За словами Джованні Сарторі, саме поява телебачення ознаменувала перехід від Homo Sapiens до Homo Videns. Переважання образу над словом підірвало так зване абстрактне мислення і символічну діяльність людини є регресією, інтелектуальною атрофією і нездатністю відрізнити віртуальне від реального та фальшиве, відповідно для Сарторі, це дедалі зростаюча нездатність людини створювати власну думку, що, по суті, означає втрату свободи та волі».
Чи можливо навчитися фільтрувати рекламу? Як не потрапити «на гачок» брехливої і шкідливої реклами? Як протистояти агресивному маркетингу?
«Повернемось до подій в Раю. Змій не подавав яблуко на гарній тарілці, а просто спокушав хитрими словами. Передусім потрібно не вестися на такий «діалог маркетингу». Розуміти, що нам потрібно, а що — ні. Корисно складати список покупок, планувати маршрут по магазинах. Не робити все стихійно, бо тоді більше ризиків купити непотрібне й потратити кошти. Це як тренінг, як виховання у собі культури покупок. Так само не варто давати можливість файлам «cookie» вибирати замість нас. Усю рекламу не прибереш і не заблокуєш, треба навчитися ігнорувати», — додав отець Андрій.
«Усе, що проти волі людини, — негативне. Агресивний маркетинг — це коли вибір зроблений замість нас. Якщо ж нема підміни понять, коли людина не почувається обманутою, тоді з рекламою все гаразд. Натомість, коли щось роблять задля використання іншої людини і заробітку, то це порушує певні принципи. У деякій рекламі є багато токсичних фейків, — зауважив отець Роман. — Християнам важливо творити здорову бульбашку, де пропонують, а не нав’язують. Євангелізація — це теж пропозиція, побудована на свідомому виборі. Бог настільки любить людину, що навіть дав їй свободу вибирати не Його. Це важко збагнути, але це стосунки, побудовані на любові.
Ми щодня робимо вибір. Навіть елементарна підписка на когось у соцмережі чи лайк засвідчують, кого ми хочемо наслідувати. Якщо ж для нас авторитетом є Христос, то маємо слідувати за Ним і орієнтуватись на Нього. Відмовитися від зайвого та неправдивого. І не тільки чогось із зовні, а навіть того сміття, яке накопичується у церковному середовищі. Нерідко люди на свій лад викривляють слово Боже. Сотні молитовних груп, ланцюжки молитви, незрозумілі картинки — не завжди там є правдива християнська суть. Маємо бути ековідповідальними за середовище довкола нас, бути господарями свого життя і звіряти свої думки й дії з євангельським вченням».
Пресслужба ПКуСМ
