Перед Різдвом — про надію. Комісія УГКЦ у справах молоді підтримала вимушено переміщених осіб у Новояворівську

Передріздвяний час у Молодіжному реколекційно-духовному центрі імені Митрополита Андрея та Архимандрита Климентія братів Шептицьких у Новояворівську був наповнений не лише святковими барвами, а насамперед — живим теплом людської присутності. Тут, у домі, який уже понад чотири роки став прихистком для більш ніж 70 внутрішньо переміщених осіб, Різдво знову нагадало про свою головну суть — народження Надії там, де її, здавалося б, найменше.

Цей центр, що є структурою Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, давно перестав бути просто місцем проживання. Для людей, у чиї домівки прийшла війна, він став простором відновлення — духовного, психологічного й людського.

Особливою частиною зустрічі стала психологічно-духовна бесіда, яку провів отець Олег Здреник. У тиші й довірі народжувалася щира розмова — про біль, втрати, але також про сенс, віру й надію, що не згасає навіть у найскладніших обставинах.

Святкову атмосферу доповнила молодь. Аніматори Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії разом із головою комісії отцем Орестом Єлізаровим провели творчий майстер-клас зі створення ялинкових прикрас, а також подарували мешканцям центру міні-виставу з нагоди святого Миколая та Різдва. У цих простих, але щирих жестах було більше, ніж просто розвага — це був знак прийняття і спільності.

На завершення кожен отримав солодощі та духовну літературу, а ще — відчуття, що про них пам’ятають.

Важливим знаком турботи стала і присутність ветерана та психолога Тараса Косара, який поспілкувався з мешканцями центру та ініціював серію майбутніх зустрічей, спрямованих на глибшу психологічну реабілітацію.

Як наголосив заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді отець Роман Демуш, цей візит мав значно глибший сенс, ніж просто передріздвяне відвідання:

— Ми приїхали сюди, щоб хоч трохи подарувати цим людям радості Різдва, але передусім — щоб подарувати надію. Ісус народжується у Вифлеємі без дому, без помешкання — фактично як внутрішньо переміщена особа. Багато людей, які мешкають тут, уже чотири роки живуть у цьому центрі, який став для них і прихистком, і домом, бо війна прийшла в їхні оселі.

За словами отця Романа, Патріарша комісія УГКЦ у справах молоді у співпраці з Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії прагне підтримати цих людей емоційно й допомогти їм глибше інтегруватися в суспільство та середовище, в якому вони живуть уже тривалий час.

Саме тому тут стартує програма психоемоційної підтримки РІСТ яка охопить 74 мешканців центру.

— Разом з отцем Олегом Здреником, ветераном і психологом Тарасом Косаром ми запускаємо низку зустрічей. Ми приїхали з Божим словом, із теплом, зі смачними гостинцями й з конкретним планом дій. Робимо все можливе, щоб підтримати цих людей за допомогою наших партнерів, — підкреслив отець Роман Демуш.

Мета програми РІСТ — створити безпечний простір для самопізнання, розвитку критичного мислення та формування цілісної особистої ідентичності. Вона покликана допомогти учасникам налагодити ефективну комунікацію, навчитися саморегуляції в умовах високого стресу, усвідомити свою соціальну роль і приймати відповідальні рішення щодо власного майбутнього.

Особливий акцент програми — на побудові внутрішньої психологічної опори, яка дозволяє не лише відновитися, а й зростати, переходячи від позиції «жертви» до позиції «переможця».

Ключові якості, які розвиває програма, — надія, віра, вдячність, доброта та сміливість. Саме вони стають фундаментом незламності й психоемоційної стійкості, необхідної для життя в умовах тривалих викликів.

У цьому домі в Новояворівську Різдво знову стало не лише датою в календарі, а живою подією — народженням світла в серцях тих, хто вчиться жити далі, попри все.

Підготувала Наталія Павлишин