Продовжуємо роздуми над тим, як Бог приготовляв світ до приходу Спасителя. А саме, як Боже милосердя проявилося в історії спасіння щодо всіх людей. Чи Бог — милосердний, якщо кара прародичів впала не лише на них, а й на увесь людський рід?
Думаю. Саме перед Різдвом Ісуса Христа маємо змогу краще усвідомити, як Боже милосердя торкається нас.
Розуміти милосердя без зв’язку із Богом — неможливо. У Святому Письмі немає одного слова, яке б відповідало нашому слову „милосердя“. Тому Святе Письмо може нам краще відкрити розуміння милосердя і як саме бути милосердними.
В Старому Завіті є два поняття, які доповнюють один одного — співчуття і вірність. Співчуття — глибоке почуття любові, яке єднає дві особи через кровні зв’язки. Друге значення милосердя — не спонтанне почуття, а відданості, яке базується на прояві свідомої доброти.
Біблія нам показує вимір милосердя бога до людини, а людина має виявляти милосердя до свого ближнього.
Будь-який гріх віддаляє людей від Бога. Але Творець зі Свого милосердя закликає людей до покаяння. Господь першим іде назустріч, шукає людину. Виганяючи людей із Раю, дає обіцянку, що ніколи не полишить її.
Маємо нагоду досвідчити, що Бог близько. І як Адама шукає кожного з нас, щоб дарувати прощення і любов. І у відповідь ми маємо бути милосердними до наших ближніх.
