Що говорить Біблія про спасіння та відкуплення? Як Бог спасає людей від смерті? Через Ісусову смерть і воскресіння з мертвих.
Кожна людина зустрічається з дійсністю, з якою не хоче миритися: кожен, без винятку, хворіє, старіє і мусить перейти до іншого життя через смерть. Смерть, згідно Святого Письма — це знак обмеження та тимчасовості.
Святе Письмо в багатьох випадках, хоча й говорить про фізичну смерть, проте, завжди показує щось вище. Подія смерті не є завершенням життя, а перехід від одного стану до іншого.
Новий Завіт показує інше сприйняття смерті. Для християнина вмирання починається вже із Тайною Хрещення. Смерть для гріха, смерть старої людини, умертвлення плоті та егоїзму, а вкінці настає момент, коли потрібно померти фізично. Щоб перейти, як говорить євангелист Йоан, від смерті — до життя. Християнин, який помирає у примиренні з Господом, через смерть відкриває вічну радість — Небо. Біблія показує, що такий розрив між смертю і життям відбувається через спасіння і відкуплення.
Згідно з Біблією стан злидення чи нещастя, з якого людина повинна бути визволена, не є її природним станом, а наслідком гріхопадіння прародичів, через яких гріх переходить на все людство.
Бог, який є Богом любові, не залишив людство в грісі. А через спасіння світу Христа звільняє увесь людський рід від морального зла — гріха. І в такий спосіб дає можливість кожній людині доступити до Царства Небесного, яке приготоване для всіх.
У Старому Завіті перше значення слова „спасати“ викупити когось із рабства. Пізніше Бог відкриває людині, коли людина не позбувається гріховних вад, то стає їх рабом. Та люди розуміли, що власними силами очиститися від гріха — практично неможливо. Тому пророки сповіщають, що настануть месіанські часи, коли прийде Спаситель і врятує людство від гріха і смерті.
Спасіння і відкуплення людства звершився двома способами:
Перше: Господь вибрав один народ, який і був посередником спасіння для інших та носієм Божого об’явлення.
Друге: сам Бог проявив ініціативу і здійснив акт жертвування власної крові — смерті на хресті. Для примирення людини із Творцем.
Пам’ятаймо, що Господь не забирає нас з історичного злого світу, а через свій прихід подає нам рятівну силу, за допомогою якої людина — її душа та тіло, може спастися в події воскресіння. Через це ми завжди маємо бути вдячні Богові через його великодушну любов до кожного із нас зокрема. Коли приходять в життя труднощі, випробовування, спокуси, не маємо права опускати руки, а боротися і бути співборцями з Богом в історії спасіння. Господь дарує нам спасіння, а наше завдання не згубити цей дар, дорожити ним і в ньому перебувати.
