Звернімо наш погляд до того, до чого нас закликає Господь. Люблячий Небесний Батько кличе нас усіх до спільного покликання — бути місійними. Тобто ділитися доброю новиною, проповідувати іншим.
Це основна ідея, яку Ісус вкладає в серце апостола Павла дорогою до Дамску. Те ж саме наповнює серце Петра в другий день П’ятидесятниці.
Церква, а також і ми маємо розвиватися. Церква має йти. Поштовх цей даний Христом — достукатися до кожної людини.
Що таке місія? Невід’ємною частиною будь-якого навернення — є покаяння. Апостол Павло, звершуючи місійні подорожі, не раз наражався на небезпеку, агресію, несприйняття, але не припиняв свідчити про Ісуса Христа. Він показав себе як надзвичайно вірна людина.
Щоб місійне служіння було ефективним Лука перелічує чотири елементи, важливих для кожного вірного:
Повчання апостолів, через яке відбувається поглиблення віри;
Спільне життя — правдива віра ніколи не є приватною, але спільнотно;
Ламання хліба, Євхаристія — остаточну місію звершує лише Господь, а люди стають вправним знаряддям у виконанні Його святої волі;
Молитва — дихання душі, відкритість серця у відносинах, як між батьком і сином.
Ісус Христос прийшов у світ, щоб ми мали життя вічне. І про це потрібно говорити постійно. Сучасний світ потребує проповіді Євангелії, бо нині переважає прагматизм.
Кожен із нас покликаний шукати Бога і засвідчувати правдиву віру скрізь, де ми є. Це є наше покликання до місії.
