УВАГА! В ЦІЙ РУБРИЦІ МИ ПУБЛІКУЄМО ФІЛЬМИ, ЩО Є ТЕПЕР В ПРОКАТІ, ДОБРІ І НЕ ДОБРІ, ТОЖ НЕ ВВАЖАЙТЕ ЦІ ПУБЛІКАЦІЇ ЯК РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЕРЕГЛЯДУ!
ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ОБГОВОРЕННЯ ФІЛЬМУ В КОМЕНТАРЯХ НИЖЧЕ!
| Рік | 2017 | Країна | Україна |
| Вікові обмеження | +12 | Жанр | історія, бойовик |
| Режисер | Заза Буадзе | Сценарій | Андрій Кокотюха |
| Прокат | З 24 серпня 2017, орієнтовно по 13 вересня 2017 | ||
| У головних ролях | Микола Береза, Олег Шульга, Олександр Мавріц, Любов Тищенко, Ігор Колтовський, Олег Стефан, Володимир Шпудейко | ||
1947 рік. У страшну м’ясорубку сталінських таборів потрапляє воїн УПА Данило Червоний, де мусить пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду і відчай. Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі. Фільм знятий на основі однойменного роману Андрія Кокотюхи. Дізнайтесь більше: стаття на Вікіпедії
– В Бога віриш?
– Нікак нєт, гражданін майор!
– Тепер можеш.
Отаке кіно. Про любов, надію, віру і звісно, героїзм. Майже нема до чого прискіпуватися. Акторська гра – відмінна, озвучення – місцями навіть геніальне (голос героя Ігоря Колтовського – це щось незабутнє!). Вражаючий фінальний кадр з головними героями, як у закордонних фільмах (молодшій молоді має сподобатися) :).
Цікаво було спостерігати за зміною персонажа Віктора Гурова. Як він вчився боротися і ставати вільним, небоязким.
Звісно, сам Данило Червоний (персонаж Миколи Берези, актора львівського театру Леся Курбаса) – викликав захоплення. За такими лідерами хочеться йти. Які добре знають, з ким не можна укладати угод і що варто ризикувати заради честі й людської гідності. З якими Великдень настає і в найбільш нелюдських умовах.
Прийшовши після перегляду фільму додому, в голові виникло питання: “Суть? Головна думка фільму-і-роману – яка вона?”. Трохи прокрутила в пам’яті сюжет, і зрозуміла: фільм – це коротко викладена, алегорична історія України. Фільм про те, що справжній, свідомий своєї людської гідності українець, не буде в неволі – в неволі режиму (СРСР, ГУЛАГ), не буде в неволі беззаконня і гріху – головний герой і ті, хто з ним – теж морально чисті люди.
Воля! Тільки воля! Готові на всяку жертву заради неї.
Моральна свобода – відстоювати свої права, навіть якщо за це холодно-голодний карцер чи смерть.
Україна, як і Данило Червоний, постійно (з юності) боролася, пережила період неволі, пережила і зради, і несприйняття-нерозуміння своїми, пережила агресію, переживає агресію, але добре обдумала і ризикнула всім заради свободи.
Здається саме зараз Україна піднімається догори з того урвища, каміння сиплеться їй з-під ніг, ноги сковзають, обдряпує руки, напружує м’язи… але це вже останні кроки з провалля. Далі – весняна трава.
Дай Бог, щоб бачення Кокотюхи було пророчим!
Фільм добре показує, як українці трималися один одного під час ув’язнення у ГУЛАзі, показує, якою важливою є спільнота, культура, віра, надія на краще – особливо запам’ятався Великодній вечір, коли українці моляться та співають зібравшись довкола столу в бараці, а на столі – паска, виліплена з чорної землі… Також підкреслюється важливість дотримування особистих принципів – не йде Червоний на угоду з кримінальними “авторитетами”, свободу свою та своїх товаришів не обмінює на владу чи комфорт. У фільмі багато насильства, злослів’я та кримінальної лексики, що є цілком нормальним для фільму на таку тему, однак це варто врахувати, вибираючи кіно для сімейного перегляду.