УВАГА! В ЦІЙ РУБРИЦІ МИ ПУБЛІКУЄМО ФІЛЬМИ, ЩО Є ТЕПЕР В ПРОКАТІ, ДОБРІ І НЕ ДОБРІ, ТОЖ НЕ ВВАЖАЙТЕ ЦІ ПУБЛІКАЦІЇ ЯК РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЕРЕГЛЯДУ!
ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ОБГОВОРЕННЯ ФІЛЬМУ В КОМЕНТАРЯХ НИЖЧЕ!
Рік | 2017 | Країна | Україна |
Вікові обмеження | 0+ | Жанр | пригоди, фентезі |
Режисер | Юрій Ковальов | Сценарій | Сашко Дерманський, Ярослав Войцешек |
Прокат | З 12 жовтня 2017, орієнтовно по 01 листопада 2017 | ||
У головних ролях | Даніїл Каменський, Єва Кошева, Роман Луцький, Олег Волощенко, Наталія Сумська, Олександр Комаров |
Сонячне затемнення призвело до активізації часового порталу. Не розуміючи, як це сталося, хлопець на ім’я Віктор опиняється не в своєму часі, а у далекому минулому, на тисячу років раніше. Зустрівшись з трьома безстрашними воїнами Олешком, Іллею та Добринею, Вітя легко здогадався що перед ним славнозвісні билинні богатирі. Хлопець не тільки потрапив в епіцентрі боїв між половцями і русичами, але і сам став до бою.
Боляче, коли фільм УКРАЇНСЬКОГО виробництва лише НЕЯКІСНО ДУБЛЮЮТЬ українською мовою… Перестаньте БОЯТИСЯ
свого коріння – станете ВЕЛИЧНИМИ носіями ВЕЛИКОЇ нації…
Загалом фільм мені дуже сподобався – дійсно якісна робота акторів, режисера, операторів, та творців спецефектів. Чудовий гумор, зйомки на скелях Довбуша, непогані бойові сцени. Особливо потішили трійко істинно києво-руських богатирів – Ілько з Морівська, Добриня Микитович та Олежко Попович :) Єдине що трохи напружувало – той факт, що хоча герої і хрестики носять, і хрестяться, і літочислення рахують від Різдва Христового, і Матір Божу згадують, а попри те до якогось Велеса ходять за порадою, і в Перуна вірять, і волхвів мають та користаються – ну таке, можна списати як на казковість сюжету, так і на можливі перехідні стани від поганства до віри Христової в Київській Русі :) в принципі не смертельно.
100% на цей фільм фарто йти!!! І ще й дітей за собою тягнути.
Графіка просто неймовірна. Спецефекти на рівні з Гуллівудом. Батальні сцени відзняті просто чудово. Без зайвого кровопролиття. Тонко використані сповільнення. Це робить фільм вільним для дитячого перегляду. Акторська гра відточена майже ідеально. Актори дуже добре вжилися в роль.
Герої… Непростий хлопчик Вітько, що має досить багато комплексів і фобій, та попри все хоробре і щире серце. Мудриц дід Овсій… Я б назвала його руським Леонардо Да Вінчі. Мила і щира дівчинка Оленка… З її дитячою щирістю і безпосередністю.
Тут вже було згадано за Інтерпритації богатирів. Саме так… Це не ті туповаті довбні, які нам нав’язувала рос.пропаганда… Це виважені, розумні, досвідчені, сміливі… І справжні патріоти підного Риніва і Русі загалом: дядько Ілько, який дуже любить битися дворучним мечем. Саме йому належить політичний жарт (я свідомо не спойлеритиму тут… Залишу інтригу); Добриня Микитович… Це він сказав фразу “Ми на своїй землі вистоємо” (!)… Не тільки до Київської Русі це близьке, правда??!! Ну і кучерявий жевжик Олешко (так так саме Олешко, не якийсь там Альоша) “яка ще Кальоша?! Олешко я- кальоша не моя!)))” . Добродушний богатир, з яким у Вітька складаються найкращі відносини. І не дарма… Він дуже веселий… Ну може не зовсім серйозний… Але щирий… )
Крім патріотичної ноти, оді дружбі і чистим та світлим почуттям, фільм несе ще один прихований підтекст. Для мене він виявився несподіваним, але дуже повчальним. І кожного християнина він будн цікавим… А саме: які знаки носять на своїй одежі діти і ми самі…)))
А те, що язичництво переплітається з християнством… Це історична правда… Не вдаватимусь у історичні деталі, але язичництво було витіснене з України аж в 14 ст… А на екрані показується 1120 рік. Для тих часів це було нормою.