Знайдений торік у Дніпрі середньовічний меч після реставрації урочисто презентували в Національному музеї історії. Деякі історики вважають його мечем Святослава Хороброго – батька Володимира Хрестителя – і пропонують зробити національною святинею
Рік тому у Запоріжжі меч з 22-метрової глибини виловив звичайний рибалка. Руків’я меча інкрустовано міддю, мосяжем та сріблом.
Робота ювелірна, надтонка, мала забрати довгі місяці.
З заліза зняли шар іржі, під ним реставратори побачили напис латинкою “Ульфберг” – ідеться про майстерні у верхів’ях Рейну.
Реставратор каже – це не перші варязькі мечи, знайдені біля Хортиці. 80 років тому, при будівництві ДніпроГЕСу неподалік місця нинішньої знахідки знайшли ще п’ять. Але вони значно простіші.
Унікальність зброї, збіг місця знахідки з приблизним розташуванням місця загибелі київського князя Святослава Ігоровича, а також виявлення подібних мечів схиляє істориків до думки про те, що даний меч є свідком і безпосереднім учасником останньої сутички київського князя Святослава Ігоровича з печенігами в 972 році.
Деякі науковці вважають, що знайдений меч належав самого князю Святославу, прозваному Хоробрим.
За літописом, Святослав повертався від греків, яких переміг і взяв данину не золотом, а зброєю. Найкоштовніший меч пішов князю. З ним в руках він і помер – меч знайшли без піхов.
“Ми повинні його перевести у статус національної святині, – зазначив академік НАНУ Андрій Авдєєнко. – В Польщі на мечі-кладенці, який на 350 років молодше, приймають присягу”.
Історики наголошують – княжий меч на 300 років старший, ніж кремлівська реліквія “Шапка Мономаха”. А ще кажуть – символічно, що реліквія піднялась з ріки вже в незалежній Україні. Бо Святослава мають за збирача українських земель, що пройшов з мечем від Кавказу до Болгарії.
Меч має 94 сантиметри в довжину і близько одного кілограма ваги – зброю було знайдено на дні Дніпра біля Хортиці 7 листопада цього року.
Цікаво: Княгиня Ольга, мати Святослава, оточила себе грецькими священнослужителями, серед яких провідну роль відігравав її духівник Григорій. Вона активно проповідувала християнство серед язичників. Однак християнізація Русі на той час ще не була підготовлена і зустрічала значний опір. Переконуючи сина Святослава прийняти християнство, Ольга сказала: «Я пізнала Бога і радію. Якщо і ти пізнаєш його, то також станеш радіти». Відмовившись від хрещення, Святослав відповів: «Як мені одному прийняти інший закон? Дружина моя стане наді мною сміятися».
