15 років чоловік ховав малюків з клініки абортів

Читай також

  • Духовна підтримка та розвиток особистості: як на Львівщині діє центр для дітей-сиріт
  • «Він – мій подарунок долі»: як це – самостійно виховувати “народжених серцем” дітей
  • “Я розумію кожну дитину, яка кричить: “Тато, не бий маму”. Як засновниця “Міста Добра” конвертувала свій біль у добру справу
        • 15 років чоловік ховав малюків з клініки абортів

          Тонг Фуоко Фук з В’єтнаму показав всьому світу, що насправді означає безкорисливість. Все почалося в 2001 році, коли його дружина завагітніла.

          Сидячи в коридорі лікарні, Тонг зауважив, як вагітні жінки входять в кабінет, а виходять з нього в сльозах. І без дитини.

          Смисл події дійшов до нього не відразу. Тонг не розумів, як можна вбити свою дитину. Вбити і навіть не поховати її по-людськи.

          Ситуація неймовірно зворушила серце Тонга. На свої власні гроші будівельник вирішив купити землю під горою Хон Том, де б він міг ховати малюків, життя яких обірвалося, так і не розпочавшись. Отримавши дозвіл з госпіталю, Тонг поховав понад 10000 малюків в перші декілька років.

          Однак справжньою метою в’єтнамця було зовсім інше. Тонг сподівався, що вагітні жінки, відвідавши цвинтар, не захочуть більше позбавлятися від власних дітей.z-kliniky

          Ідея вдалася: через деякий час матері, які через матеріальні труднощі не могли забезпечити своїй дитині майбутнє, почали звертатися до Тонга за допомогою.

          Відповідь чоловіка вразила усіх до глибини душі. Тонг погодився взяти в свою сім’ю всіх потребуючих дітей. На кладовищі, колись наповненому сумом і жалем, був побудований будинок, що став рідним для понад 100 малюків.

          Співчуваючи чужим бідам, Тонг погодився віддавати дітей назад матерям, коли їхні фінансові та сімейні труднощі залишаться позаду.

          Щоб не заплутатися в іменах своїх 100 прийомних синів і дочок, Тонг придумав їм милі прізвиська. Наприклад, «Він» (честь) або «Там» (серце). Всі малюки носять як прізвище своєї матері, так і прізвище Тонга.

           «Я буду продовжувати до останнього подиху, – говорить багатодітний батько. – Я сподіваюся, мої діти теж будуть допомагати людям, коли я піду з цього світу». Очі  дітей на цих фотографіях щиро світяться щастям. У такого батька багато чому можна повчитися!

          За матеріалами: Католицький Оглядач

          Читай також

        • Духовна підтримка та розвиток особистості: як на Львівщині діє центр для дітей-сиріт
        • «Він – мій подарунок долі»: як це – самостійно виховувати “народжених серцем” дітей
        • “Я розумію кожну дитину, яка кричить: “Тато, не бий маму”. Як засновниця “Міста Добра” конвертувала свій біль у добру справу
          • Оціни

            [ratemypost]