Мережа «зелених церков»: а чи можливо таке в Україні?

Читай також

  • «Є ризик, що люди помруть не від куль, а від голоду» — заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ Роман Демуш до молоді Харківського екзархату
  • СпоЖити: Екосистема твоєї бульбашки
  • «Екосистема твоєї бульбашки»: чи потрібні «фільтри» у час війни?
        • Мережа «зелених церков»: а чи можливо таке в Україні?

          Коли хтось хоче встановити енергоощадні прилади, але не має достатньо коштів, то може звернутися до своєї Церкви по допомогу

          9-12 листопада науковці та богослови зі всього світу, в тому числі два священики з України, викладачі Українського Католицького Університету о. Олег Кіндій та о. Роман Фігас, зустрілися в Утрехті, Нідерланди, на Міжнародній конференції з екобогослов’я. Про це Департаменту інформації УГКЦ повідомила Маріанна Іваненко.

          Учасники обговорювали тему «Богослов’я природи: Божий дар і людська відповідальність».

          Особливо цікавою була презентація Еверта Яна Газелегера про так звані «Green churches» (зелені церкви). Доповідач розповів про парафії, які намагаються показати зразки екологічно відповідального ставлення до природних ресурсів – як у багатьох церквах встановлюються сонячні батареї, сортується сміття, дбають про воду. Відповідно, коли парафії показують такі зразки в себе, тоді люди можуть нести ці моделі до себе додому. І, скажімо, протестантські Церкви мають спеціальні гранти, щоб люди могли застосовувати екотехнології. Наприклад, хтось хоче встановити енергоощадні прилади, але не має достатньо коштів, то може звернутися до своєї Церкви по допомогу.

          Мережа «зелених церков» має свої сайти, де дають різні практичні рекомендації, пропонують різні майстер-класи, презентації, проповіді. Наприклад, www.greenchurches.ca, www.creationcare.org.

          Християни мають розуміти важливість екології pro-life, економіки сталого розвитку, а також багаторівневої системи охорони довкілля на рівні спільнот, країн, регіонів та глобального соціуму, – о. Олег Кіндій

          – Під час цієї конференції, – розповідає о. д-р Олег Кіндій, – я мав на меті показати внесок Католицької Церкви в екобогослов’я, починаючи від Фанциска Ассизького до Венедикта XVI і Папи Франциска та його енцикліки Laudato Si. Виявляється, що для латинської Церкви екобогослов’я не є чимось надзвичайно новим.

          Категорію “Природа” стараннями Папи Венедикта XVI внесено в перелік великих тем соціальної доктрини Католицької Церкви

          – Часто серед римо-католиків, як і серед євангельських християн, екологію ототожнюють з так званою ліберальною ідеологією. Мається на увазі, що люди, які за одностатеві шлюби, за гендер – вони також і за природу. А тут я намагався показати, що в Католицькій Церкві набагато чіткіше розуміння, – наголошує о. Олег. – Ця вся ліво-філософсько-економічна риторика і турбота про природу – це не один блок. Подбати про природу – це також і подбати про людину. Якщо ми творимо економіку, яка нищить природу, то закладаємо наперед соціальну несправедливі умови для прийдешніх. Якщо ми не дбаємо про природу – то не дбаємо і про людину.

          Додамо, що в Україні Церква також дбає про довкілля. Серед структур Патріаршої курії УГКЦ є Екобюро, що займається питаннями збереження створіння. Також при Комісії у справах молоді УГКЦ вже другий рік діє соціальна ініціатива “Хтось не зробить”, одним із напрямків якої є екологічний. Також численні парафії вже підтримують еконапрямок: організовують збори макулатури, використаних батарейок і акумуляторів, ПЕТ-пляшок та пластикових корків, а також розробляють серйозні програми з енергозбереження.

          ДОВІДКА

          Організатором Міжнародної конференції з екобогослов’я стала «Kerk in Actie» («Церква в дії»)  – соціальний проект об’єднаної Голландської Церкви, відповідник харитативної організації «Caritas»у Католицькій Церкві.

          Серед учасників були протестанти, православні і католики, які гуртуються в межах міжнародної екуменічної організації «Oikosnet». Ця європейська організація займається різними сучасними проблемами екології, цивільного захисту, альтернативними політичними рішеннями і екологією мислення. Із її допомогою створюється майданчик для голосів із різних Церков, щоб люди через такі теоретично-практичні конференції, пізнаючи один одного, долали стереотипи.

          Один із цікавих прикладів такої співпраці можна згадати із Всеправославного Собору на острові Крит. Приміщення старовинної семінарії, де відбувався цей захід, було відреставрована через ініціативу протестансько-православної співпраці, отримавши грант від Лютеранської Церкви Німеччини. Крім того, що будівлю семінарії відновили, – її зробили повністю самодостатньою та «ecologіcal friendly», застосовуючи відновлювані джерела енергії.

          Фото: przeszczepy.co

          Читай також

        • «Є ризик, що люди помруть не від куль, а від голоду» — заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ Роман Демуш до молоді Харківського екзархату
        • СпоЖити: Екосистема твоєї бульбашки
        • «Екосистема твоєї бульбашки»: чи потрібні «фільтри» у час війни?
          • Оціни

            [ratemypost]