Між каменів дорожнього покриття виявили древні монети. Одна з них, місцевого карбування, датується другим роком Великого повстання, тобто 67-м роком після Р.Х.. Знайдена також монета з ім’ям прокуратора Юдеї Понтія Пилата, викарбувана в 29 році – незадовго до того, як провінційний чиновник увійшов в історію.
Під час археологічних розкопок на місці, де повинен пройти водопровід в Рамат Бейт-Шемеш, була виявлена ділянка дороги, прокладеної дві тисячі років тому, в період римського панування. Вона пролягала поруч з сучасним шосе №375, що з’єднує перехрестя А-Ела і Бейт-Лехеме.
“Довжина ділянки – близько півтора кілометри, а ширина дороги – шість метрів. Очевидно, вона з’єднувала римське поселення, яке тут існувало, з “дорогою Цезаря” – магістраллю, яка вела з Елевферополя (Бейт-Гуврін) в Єрусалим”, – розповіла керівник розкопок Ірина Зільбербод.
Передбачається, що “Дорога Цезаря” була прокладена до візиту імператора Адріана, що відбувся в 130 році, однак не можна виключати, що її побудували римські солдати, які брали участь в 132-135 роках в придушенні повстання Бар-Кохби. У цьому районі знайшли і милєвий камінь з ім’ям Адріана.
Між каменів дорожнього покриття виявили древні монети. Одна з них, місцевого карбування, датується другим роком Великого повстання, тобто 67-м роком після Р.Х.. Знайдена також монета з ім’ям прокуратора Юдеї Понтія Пилата, викарбувана в 29 році – незадовго до того, як провінційний чиновник увійшов в історію.
Дороги були одним з головних інструментів римського панування. Розвинена дорожня мережа сприяла розвитку торгівлі, дозволяючи жителям імперії користуватися плодами “Римського світу”. Але дороги дозволяли швидко концентрувати війська проти повстанців або для нових завоювань.
Ще не закінчивши підкорення нової провінції, легіонери приступали до прокладання доріг. Війська несли на собі все необхідне для цього обладнання. Римські дороги були складним інженерним спорудженням – не дивно, що багато з них можна використувати і зараз.
Джерело: Католицький оглядач
