Не можна виявляти власного здивування з приводу якогось гріха під час сповіді, хоч би який він був тяжким. Не маємо права цікавитися тими сферами життя людини, які не конечні для сповіді. Абсолютно не припустимим є будь-яким чином ображати каяника, підвищувати на нього голос чи виявляти власну нетерпеливість до особи, яка шукає Божого милосердя.
Цьогорічне Послання Глава Церкви присвятив Сповіді як першому дару воскреслого Христа, – прощати від Його імені людські гріхи.
Архієрей вважає, що уділення Святого Таїнства Примирення людини з Богом і ближнім є одним із найвеличніших, а водночас може бути найважчим елементом священичого служіння.
«Це велика благодать, коли вірні мають можливість зустрічі з живим Христом через особу свого душпастиря у сповідальниці. Сповідник є передусім батьком, лікарем та учителем християнського життя. Ось чому Святе Таїнство Сповіді справедливо вважають найважливішим засобом нової євангелізації, можливістю промовити Боже Слово стосовно стану душі каяника і моментом зцілення гріховних ран благодаттю Святого Духа», – мовиться у Посланні.
Предстоятель наголошує, що «таке високе завдання вимагає від нас, служителів Святого Таїнства Примирення, особистої духовної, людської та пастирської зрілості, постійної праці над собою та повсякчасної готовності до слухання Святої Сповіді».
Будь-яке зайве питання може людину зранити, відкинути від сповіді й Церкви
У зв’язку з цим Блаженніший Святослав у своєму Посланні нагадує про певні аспекти і цієї праці над собою, і дає кілька порад щодо правильного й успішного уділення Таїнства Сповіді.
Глава Церкви відзначає, що важливою рисою сповідника є правильний педагогічний підхід до каяників, що перебувають на різних етапах духовної зрілості. Потрібно набути належні знання і навички пастирського порадництва, розуміння психологічного стану людини, що приступає до сповіді…
Коли люди бачать, як їхній духовний отець сам сповідається, то глибше усвідомлюють дар цього Таїнства Божої любові
«Особливу обережність треба виявляти сповідникам у справах, які пов’язані з людською любов’ю і статевістю. Додаткові питання слід ставити дуже делікатно і не відразу. Будь-яке зайве питання може людину зранити, відкинути від сповіді й Церкви. Скільки людей відійшло від Церкви через нашу необережну поведінку, але ми не завжди почуваємося винними в цьому! …Господь має час для всіх нас – маймо і ми час уважно та смиренно вислухати того, хто сповідається! …Досвід Церкви показує, що добрим сповідником є той, хто сам добре і часто сповідається», – наголошується у тексті.
За матералами: Департамент інформації УГКЦ