Для тих, хто ще сумнівається і думає, що 10 вересня — остаточне завершення конкурсу соціальних проектів „Хочу! Можу! Зроблю!“ соціальної ініціативи УГКЦ „Хтось не зробить!“ , ще ой як далеко або, що гірше, „та куди ми зі своїм проектом, його точно не відберуть, і тема не така, і виклад недосконалий“… Агов! Рухайтеся, бо часу мало, а можливості — унікальні!
Зараз конкурс соціальних проектів „Хочу! Можу! Зроблю!“ перебуває на дуже цікавому етапі. Вже є переможці, але ще є можливість доєднатися і здобути шанс нарешті втілити свій омріяний проект, щоб творити зміни вже і зараз. Деякі команди ще вчаться тонкощів менеджменту, піару та звітування, а деякі вже навіть встигли стартанути. Як, наприклад, команда із Пустомит, що на Львівщині, вже активно запустила свою школу лідерства „Колайдер змін“.
Тож для тих, хто в роздумах! Навіть, якщо ви ще чогось не знаєте з проектного менеджменту — не лякайтеся, вас всього навчать. Такі майстер-класи чи тренінги вже у Львові відбулися. Три команди-переможниці детально проаналізували свої проекти з успішними вчителями, намалювали та „виплекали“ свої дерева цілей, а також дізналися чимало цікавого про те, як піарити свій проект і зацікавити підтримати і розвивати його надалі, і, звичайно, заглибилися в нетрі та пізнали тонкощі звітування.
— Двом командам-переможницям нашого осередку — Одеського екзерхату, було цікаво більше дізнатися про звітування і ми зрозуміли, що також можемо їм допомогти, якщо більше розкажемо про можливості піару, роботу з волонтерами і менеджмент проекту. Впродовж двох днів ми проводили для них навчання з професійними спікерами. Судячи з конкурсних заявок, це досить сильні проекти, добре прописана робота з командою, є розуміння, як його реалізовуватимуть і який очікують результат. Важливість конкурсу соціальних проектів „Хочу! Можу! Зроблю!“ від соціальної ініціативи УГКЦ „Хтось не зробить!“ передовсім у тому, що це можливість людям, а зокрема молоді, відкрити Церкву по-новому. Для нашої території це щось абсолютно нове. Тож, сподіваємося, що це врешті зацікавить молодь і стане досить потужним рухом, — зазначила очільниця Одеського осередку соціальної ініціативи УГКЦ „Хтось не зробить!“ Кіра Менакер.
Про важливість молодіжних соціальних проектів говорив у Львові під час навчання команд-переможниць і голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк. Він зокрема наголосив:
— Сьогодні часто розповідають про байдужу молодь. Дуже приємно, що є такі як ви — ті, які хочуть чинити добро. Бажаю, щоб ваш запал не згасав. Хоча будьте певні, доки ви щось робитимете, доти будуть перешкоди. Найпростіше живеться тим, хто нічого не робить. У їхній бездіяльності нема жодних завад. А ті, хто справді готовий щось робити, завжди є перешкоди. Інколи може бути складно їх подолати, та ніколи не розчаровуйтеся. Поява перешкод свідчить, що ви на правильному шляху. Нам дуже потрібен сьогодні „епідемія“ бажання творити добро, зміни. Бажаю. щоб усі ваші зусилля запалювали ваших друзів. Важливо, щоб ці проекти мали потугу і силу рухатися далі. Вони — фантастичні, тому повинні жити, розвиватися!
З того, як уважно слухали спікерів, скільки виникало запитань, а ще скільки їх буде в ході реалізації проектів, можна зробити висновок — молодь прагне не просто зробити щось, а дійсно змінювати світ і водночас здобувати нові знання, які допомагатимуть зростанню та рухові вперед.
— Цей тренінг був корисний перш за все тим, що ми мали можливість згадати те, що знали, оновити інформацію, особливо про працю в команді, про те, як вдало реалізувати свої проекти. Найбільше в цьому тренінгу мені цікавий був досвід Станіслава Клосовського, він розповідав про власні проекти, про свій досвід піару. Адже досить часто проект може бути добрий, але невміння просувати його, завадить популярності та обмежить коло людей, які зможуть надалі підтримати його розвиток, — проаналізувала співавторка проекту „Управлінські вікенди“ Ірина Косар.
Ще зараз маєте нагоду до 10 вересня подати свій проект на конкурс соціальних проектів „Хочу! Можу! Зроблю!“ і переконатися, що саме ви можете здійснювати справжні зміни свідомості та якості життя.
Наталія ПАВЛИШИН
