Наприкінці минулого року о. Тарас Рисей та його дружина Оля записали пісню та відео про те, як хочеться зупинити час під час Різдвяних свят.
Пісня “Різдвяне” була записана в грудні, 2017-го року м. Дрогобичі, що на Львівщині, на студії звукозапису “69”.
Слова пісні належать о. Степану Рисею, який покинув наш світ у 2004-му році, залишивши по собі чотири збірки поезії. Музику ж на слова батька написав о. Тарас Рисей.
Бажаємо вам на власній життєвій дорозі, у світлі новонародженого Дитятка, навчитись безнастанно взирати на Небо, адже воно продовжує тихо промовляти кожному до вушка: «Іди сюди!» Відчуйте тепло любові нашого Бога, відкрийтеся на Нього всім серцем, вберіть у своє єство Його найчистішу благодать, і станьте людьми новими, воістину різдвяними! – о. Тарас і Оля Рисей
Гаряче спасибі говоримо звукорежисеру та музиканту Володимиру Андрієвському (гурт “Мері”) за технічну допомогу, дружбу, розуміння. Велику вдячність також висловлюємо відеооператору Олегу Здренику за чудову роботу в створенні даного відеокліпу та добрий настрій, подарований нам, під час плідної зйомки.
Це вже не перша пісня, записана цим священичим подружжям із Самбора. У січні 2017-го світ побачила авторська колядка “Слава Богу з висот“. Також о. Тарас є гітаристом і духівником молодіжного рок-гурту “Зорі-Роси”, який також виконує пісні його авторства, але вже в дещо іншому звучанні.
Слова непогані і ніби музика непогана, але вона в тому сучасному стилі, який викликає рефлекс дригання кінцівок, і виляння бедер, і це чомусь називають танцями.На жаль, це покоління фактично інакшого не бачило і не знає. ЦІкаво, чи учасники того рок-гурту коли-небуть задумувалися, що означає слово “рок”, і що за ним ховається? Слухаючи інші композиції, наткнувся на ось це: https://www.youtube.com/watch?v=qQdo-QVIxRU Теж, так сказати естрадний стиль, але відчуйте різницю, як казала реклама.
П. Олеже! Чи ви є мистецтвознавцем або музикознавцем? Музичні смаки – то таке, про що краще не сперечатися. Все одно кожен слухатиме те, що йому до вподоби. Мене от пропонована Вами пісня взагалі не зачепила. Як кажуть, кожному своє.
Смаки, всі без виключення, особливо музичні, є найкращою характеристикою для істинних уподобань як тіла, так і душі. Ви, якщо вже були вагітні, певно пам’ятаєте. що у вагітних (у деяких це набуває різких форм) змінюються уподобання до їжі. Людина, особливо, якщо вважає себе християнином, повинна бути дуже уважна зі своїми уподобаннями Тому носитися зі своїми уподобаннями і чванитися ними, особливо якщо з ними щось не те, ну як мінімум нерозважно. Чи Ви думаєте, що Святий Дух оці слова: “Шукайте пильно того, що Господеві подобається”(Еф.5:10, прочитайте бодай перші 20 віршів) — через ап. Павла просто так, для красного слівця, сказав? Зрозуміло, що Вам це читати дивно, бо Україна рветься до псевдотолерантної Європи, де всяка так звана індивідуальність, особливо звихнута, підноситься на високий п’єдестал. Церковна влада плететься у хвості тої рвачки, хоча інколи активно її очолює, тому на це звертали увагу на наших теренах, бодай якось ,ще за безбожної радянської влади. Ну і я би здивувався дещо, якщо б усім читачам цього видання моє посилання сподобалося. Але спробуйте послухати Баха, який, кажуть недурні люди, на кожній своїй партитурі писав: “Присвячується Богові”, і подумайте: чого він таку музику писав, і чого вона стільки часу популярна, навіть у такі часи, а ота сучасна піна, зникне, як зникло вже багато такого, якщо світ ще стільки існуватиме, як від Баха, в чому я особисто дуже сумніваюсь.