Молодь не терпить формалізму. От коли вона відчуває, що священик, якого вона бачить у парафії, формально ставиться до свого служіння, будьте певні, що молодої людини в парафії ви більше не побачите.
Таку думку висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав в інтерактивній програмі «Живого ТБ» «Відкрита Церква» на тему «Молодь: шлях до Церкви».
У сюжеті програми о. Ростислав Пендюк, голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, спростував тезу, що начебто молоді люди здебільшого не хочуть іти до Церкви. «На мою думку, – сказав священик, – молоді люди не хочуть іти до того образу, який вони мають про Церкву, до свого уявлення про Церкву».
Він вважає, що велике завдання Церкви – допомогти молодій людині побачити справжній образ Церкви. «Дуже важливо подивитися на молодих людей не як на тих, для кого щось потрібно робити, а як на тих, з ким разом потрібно щось робити», – наголосив о. Ростислав Пендюк.
Блаженніший Святослав додав, що згідний з отцем Ростиславом, адже молодь себе шукає, зокрема й у Церкві. «Тому вона очікує, аби їй дали простір», – сказав Предстоятель УГКЦ.
На переконання духовного лідера українців, якщо Церква формуватиме своє обличчя як формальної бюрократичної інституції у справах духовних потреб, така Церква не буде мати молоді. «Але якщо ми творитимемо Церкву як спільноту справжніх людей, які можуть своїм позитивним досвідом запалити сотні, тисячі інших сердець, тоді така парафія, така громада буде дуже популярна серед молоді», – вважає архиєрей.
Усі, хто покликаний до душпастирства молоді, переконує Блаженніший Святослав, мають робити час від часу іспит сумління, чи справді в мені молодь знаходить щось автентичне, адже молодь дуже тонко відчуває фальш і неправду і цього не терпить.
«Коли Церква як інституція починає замикатися на собі, на своїх внутрішніх потребах і перестає звертати увагу на реальні життєві потреби людини, то втрачатиме авторитет у молоді», – вважає Предстоятель.
«Але якщо ми залучатимемо молодь, – додав Глава Церкви, – будемо вміти навіть прощати помилки молодих людей, якщо та молода людина не зустріне сварливих бабусь у храмі, котрі її картатимуть за нібито невідповідний одяг, не за такий поклін або не за такий знак святого хреста, а знайде привітне обличчя людини, яка там почувається комфортно, людини, яка справді зосереджена на спілкуванні з Богом, а ще як вона знайде душпастиря, який до неї усміхнеться, то в такій парафії молодіжний простір буде забезпечений».
Департамент інформації УГКЦ
Фото до статті ідеально окреслює її назву…)))
Тим, так званим, духовним лідерам (хто їм сказав, що вони такими є?) відкрию “страшну” таємницю: молодь була у всі часи. Недавно і вони були молодими. Протягом отих двох тисяч років віра передавалася від старших до молодших і формалізм був у всі часи: були люди, що справді вірили, а були лише обрядовці. Просто ще донедавна молоді мали повагу до старших і не думали, що вони все на світі знають і що все має крутитися так, як вони вважають. Теперішня снікерснута молодь вирішила, що урівняти церкву зі світом, принісши у неї весь той бруд і щиро чомусь обурюється, коли їм на це звертають увагу. Церква — не Макдональдз, не нічний клуб, куди може прийти кожен як хоче, в чому хоче і робити, що хоче. Храм — це особлива присутність Бога. І якби оці “лідери” поважали Святе Письмо, то розуміли б це автоматично. А закінчиться це тим, що молодь перетворить храми і церкву на аналог вечірки-тусівки, і залишиться сама, бо там уже не буде місця отим бабусям, які для молоді і її оцих, з дозволу сказати, духовних лідерів, зберегли церкву. А залишившись самі, вони виженуть із своєї церкви Бога, який у свій час казав: “Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?” (Лк.18:8).
Пресвятий пане Олеже, це Ви, що встигли продемонструвати свої кілометрові текстові творіння в статті про розвінчення міфів молоді?) Ваш почерк упізнається за кілометр) Продовжуйте гарну роботу, у Вас гарно виходить…сприяти появі все більше атеїстів)