Обрання Йоана Павла ІІ на Папу — 5 цікавих деталей

Читай також

  • 10 заповідей спокою Івана Павла ІІ
  • Чи Папа Іван Павло II покривав педофілів?
  • Передумови правильного пошуку Істини
        • Обрання Йоана Павла ІІ на Папу — 5 цікавих деталей
          16 жовтня 1978 р. заклик «habemus Papam» пролунав на площі св. Петра пролунав вдруге протягом року. Після короткого понтифікату Йоана Павла І колегія кардиналів обрала на Папу Кароля Войтилу.

          Білий дим, що звістив про зроблений вибір, з’явився над Сикстинською каплицею о 18.18; близько 19-ї години новий Папа вийшов до вірних. Завдяки телебаченню за перебігом конклаву та першою появою св. Йоана Павла ІІ на балконі собору св. Петра міг спостерігати увесь світ. Ми натрапили на запис трансляції, яку вели американські журналісти того дня. Гадаємо, їхні коментарі гарно демонструють, що вибір кардиналів став справжньою несподіванкою для усіх. Навіть вимовити прізвище нового Папи треба було повчитися правильно писати й вимовляти прізвище нового Понтифіка.

          Обрання Йоана Павла ІІ принесло надію й за «залізну завісу». Зокрема російський письменник-дисидент, автор «Архіпелагу ГУЛАГ» Олександр Солженіцин писав: «Обрання папи Войтили — єдина добра річ, яка трапилась людству двадцятого століття».

          Ось 5 цікавих фактів про вибір св. Йоана Павла ІІ

          Йоан Павло ІІ
          Знаковим стало ім’я нового Понтифіка. Кароль Войтила вшанував таким чином трьох своїх попередників — Йоана ХХІІІ, Павла VI та Йоана Павла І.
          Ледь не запізнився!

          14 жовтня 1978 р., у день відкриття конклаву, митрополит Краківський вибрався по обіді до римської лікарні Джемеллі, провідати хворого приятеля, єпископа Дескура. До Сикстинської каплиці він увійшов останнім. А варто знати, що після того, як двері Сикстини замикають, усередину більше не впускають нікого, навіть кардиналів.

          Ніхто не думав, що він стане Папою
          Краківського кардинала не було серед «папабілі». Останніх 455 років на папу обирали виключно італійців. Цікаво, що в ХХ столітті кардинали з Мілана і Венеції фактично змінювали один одного на престолі св. Петра. Лише Бенедикт XV (1914–1922) був кардиналом Болоньї, а Пій XII (1939–1958) був Державним секретарем Ватикану перед обранням. Натомість Пій Х (1903–1914) був патріархом Венеції, Пій ХІ (1922–1939) — патріархом Мілана; Йоана ХХІІІ (1958–1963) — патріарх Венеції; Павло VI (1963–1978) — патріарх Мілана, Йоан Павло І (1978) був також патріархом Венеції. І раптом щось пішло не так. Популярність і авторитет 58-річного кардинала з Польщі стрімко зростали; ймовірно (адже засідання конклаву суворо таємні) за Кароля Войтилу проголосувало 99 зі 111 кардиналів.
          «А я не вас маю на увазі!»

          Одним з ієрархів, який під час перерв у сесіях конклаву виступав за обрання митрополита Краківського, був тодішній архиєпископ Відня і друг Кароля Войтили, кардинал Франц Кьоніг. Він мав вельми знаменну розмову з кардиналом Вишинським, якому сказав, що Польща має відповідного кандидата. «Що? Я би мав покинути Варшаву і залишитися в Римі? То був би тріумф комуністів!» — відказав на це Примас. Тоді кардинал Кьоніг уточнив, кого саме має на увазі…

          Нові звичаї у Ватикані

          Згідно зі звичаєм, одразу після обрання новий папа приймає від кардиналів-електорів обітницю послуху. Як повідомили свідки цієї події, Йоан Павло ІІ звершив у цій церемонії знаменну модифікацію — яку, беручи до уваги стиль його понтифікату, можна назвати символічною: на відміну від попередників, він прийняв це вшанування стоячи, а не сівши на трон. І це був лише початок…

          Читай також

        • 10 заповідей спокою Івана Павла ІІ
        • Чи Папа Іван Павло II покривав педофілів?
        • Передумови правильного пошуку Істини
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.