Прийняти чернече життя не означає бути героями чи взірцями для інших, але перебувати пліч-о-пліч з тими, які страждають, усвідомлюючи свою убогість й уповаючи на Господа та Його безмежну любов. Із навчання Папи Франциска
Господь дає нам надію через свої постійні послання любові та свої несподіванки, які допомагають виходити із духовної чи ментальної замкнутості.
Нема сумнівів у тому, що стан чернечого життя, не приховуючи непевності та тривог, наповнений можливостями, ентузіазмом, захопленням та усвідомленням того, що також і сьогодні богопосвячене життя має сенс.
Церква прагне, щоби богопосвячені особи були пророками, тобто, чоловіками та жінками надії.
Нам відомі труднощі, з якими сьогодні зустрічається чернече життя, такі як зменшення покликань, старіння членів, економічні труднощі, виклики глобалізації та релятивізму, але саме в таких обставинах підноситься наше уповання на Господа, єдиного, Який може допомогти нам і спасти.
Ця надія спонукає нас просити у Господаря жнив, аби послав робітників на Свої ниви, та трудитися в сфері євангелізації молоді, щоби юнаки і дівчата відкривалися на Господнє покликання. В цьому полягає великий виклик: бути поряд з молоддю, аби передавати радість Євангелія та приналежності до Христа. Велика потреба зараз є у сміливих ченцях та черницях, які відкриватимуть нові шляхи та ставитимуть питання про покликання як фундаментальне християнське рішення.
Богопосвячене життя прямує вперед у святості, а тому богопосвячені особи повинні до виснаження та втоми жити ділами милосердя. Не йдеться про те, щоби бути героями чи представлятися іншим, як приклад, але перебувати поряд зі страждаючими, супроводжувати, шукати альтернативні шляхи, усвідомлюючи нашу вбогість, але з упованням на Господа та Його безмежну любов.
Викликів, які сьогодні стоять перед чернечим життям, чимало. Дійсність, в якій живемо, вимагає сміливих відповідей та рішень. Часи змінилися, тож і наші відповіді повинні бути відмінними. Заохочую вас відповідати як на структурні ситуації, що вимагають нових організаційних форм, так і на необхідність виходити та шукати нові способи присутності, щоби залишатися вірними Євангелію та стежкам Божої любов.
