Наше суспільство інтенсивно розвивається. З’являються різноманітні теоретичні (часом псевдонаукові) установки і концепції, що підлягають глибокому і всебічному осмисленню. Зміни не оминули і виховання дітей та підлітків. Пильна увага до цієї сфери обумовлено тим, що підростаюче покоління визначає майбутнє будь-якої країни. Аналіз показує, що зараз існують і реалізуються певні руйнівні тенденції щодо виховання дітей і підлітків. Однією з них є примусова гомосексуалізація.
На сьогоднішній день у деяких країнах, де посилено пропагується ідея про те, що гомосексуальність належить до норми, у дітей всіляко культивують гомосексуальні схильності. З цієї метою в школах впроваджуються різні спеціальні програми, зустрічі з гей-активістами, дні солідарності з гомосексуалами і т. п.
Примусова гомосексуалізація підростаючого покоління у США
Дж. Ніколос, Л. Е. Ніколос (США) у своїй книзі «Запобігання гомосексуальності» повідомляють, що активіст руху за права батьків Брайен Каменкер описує шкільні програми в штаті Массачусетс як такі, що вимагають від дітей участі в рольових іграх, у яких вони уявляють себе в ролі членів гомосексуальної пари. Учні середньої школи зобов’язані упродовж «тижня проти гомофобії» відвідувати семінари, де засуджують традиційні цінності, зводять в норму трансгендеризм і соромлять тих дітей, які висловлюють незгоду. Каменкер описує програму, яка вимагає від дітей носити в школі рожеві трикутники в знак солідарності з гей-рухом, і, зрозуміло, не всі діти знаходять в собі мужність відмовитися носити гей-символ.
У одній подібній школі в підручнику для дев’ятого класу сказано, що «Сексуальність — це сфера випробувань, помилок і персонального вибору». У підручнику також є провокаційна заява, що надихає на ранні сексуальні експерименти: «Випробування ваших сексуальних здібностей і здатності приносити задоволення іншій людині в підлітковому віці може бути безпечнішою з партнерами вашої статі». Підручник так інформує дітей, що вони можуть прийти до висновку, ніби дорослішання означає відкидання батьківських цінностей.
Дж. Ніколос, Л. Е. Ніколос також відзначають, що в США найбільш популярними шкільними гей-програмами є такі, як «Проект-10» (А. Кінсі помилково стверджував, що серед чоловіків білої раси 10% є гомосексуалами, хоча, виходячи з результатів його досліджень, можна стверджувати, що тільки 4%) або «Веселка» (прапор гомосексуалів шестиколірний). Консультанти в цих програмах — гомосексуали. Учнів, які чітко не визначилися зі своєю орієнтацією, вони «втягують» в гомосексуальність. Кажуть, що ті — геї/лесбіянки і закликають нічого не говорити своїм батькам-гетеросексуалам, які не зрозуміють їх. Крім цього, розповідають дітям про існуючу різницю поколінь і про те, що їх батьки дотримуються старомодних цінностей.
У такий спосіб, замість адекватної психотерапевтичної корекції, спрямованої на ослаблення гомосексуальних тенденцій і формування та розвиток гетеросексуального потенціалу, зусилля спрямовуються на культивування одностатевого потягу.
Багато батьків, продовжують Дж. Ніколос, Л. Е. Ніколос, які не знають, що згідно з більшістю державних законів, така гей-афірмативна (підтримуюча) консультація, не вимагає згоди батьків. Як результат — створення прірви в сім’ї, формування ситуації «ми проти них». Розгублена дитина і гей-консультант «Веселки» знаходяться «по цей бік», а мати, батько, суспільство, релігія і традиційні сімейні цінності — по інший.
Національна асоціація освіти США заснувала Місяць гей-лесбі історії — ще один засіб пропаганди гомосексуалізму в дитячому середовищі як нормального і здорового явища. Мета заходу — зробити з дітей, які не визначились зі своєю сексуальною орієнтацією і звернулися з цим до гей-консультантів, приклад для наслідування іншим дітям, які не впевнені в своїй сексуальній орієнтації. Так, підростаюче покоління підштовхують до гомосексуального вибору замість того, щоб направити сексуальний розвиток дітей в гетеросексуальне русло.
Батьки, діти яких є учнями початкової школи Faith Ringgold School of Art and Science в США, були шоковані тим, що адміністрація посилено пропагує гомосексуалізм серед дітей. Адміністрація цієї школи вирішила не повідомляти батькам того, що 23 жовтня було оголошено «Днем виходу» («Coming Out Day» — «оголошення» гомосексуалами оточуючим про свою орієнтацію). Крім того, школа відзначає «Тиждень союзників» — кампанію на підтримку гомосексуалізму серед старшокласників. Також стало відомо, що в одному з класів цієї школи, де займаються діти від п’яти років, регулярно проходять зустрічі клубу гомосексуалів (Gay Straight Alliance club). У недалекому майбутньому в школі планували проводити з дітьми обговорення на тему «сім’я». На стінах школи батьки помітили кілька плакатів, на яких зображені тільки одностатеві сім’ї з дітьми. Окрім того, виявилося, що школа відзначає таке свято, як Місяць історії гомосексуалізму.
У США секс-меншини в буквальному сенсі нав’язують свою ідеологію всьому суспільству і, передовсім, молоді та дітям. 8 травня 2002 р. Washington Times писала: «Шкільні програми, що навчають дітей терпимості, зараз використовуються для заохочення гомосексуальності. Про це заявили активісти консервативних американських організацій Каліфорнії на семінарі, організованому християнською консервативною групою Concerned Women for America (CWA). Законодавці Каліфорнії закликали державні школи вважати гомосексуальність «нормальним, позитивним і здоровим явищем». Усі ці роки така тенденція простежується вже з початкових класів, причому не тільки в Каліфорнії, але й по всій країні. «Організація GLSEN (Gay, Lesbian and Straight Education Network), яка налічує 1200 членів, прагне будь-якими можливими шляхами заохочувати гомосексуальність в школах США» (Washington Times 08.05.2006).
Як приклад можна згадати скандал 2006 р. навколо дитячої книжки «З Танго їх троє» (And Tango Makes Three), герої якої стали кумирами гей-спільноти. Два роки поспіль вона очолює список книг, від яких марно прагнуть позбутися всі шкільні бібліотеки США. У книжці розповідається жаліслива історія життя гомосексуальної пари антарктичних пінгвінів на ім’я Roy і Silo. Вони виховали пташеня на прізвисько Tango, яке вилупилося із підкладеного працівниками зоопарку заплідненого яйця.
Сьогодні у 800 школах південної Каліфорнії поширюються гомосексуальні книги та інша друкована продукція, розрахована на дітей від Elementary School до High School (для коледжів і університетів існує інша добірка літератури). «Обробка» найменших починається з книжки «Розфарбуй сам» під назвою «Король і король». Сюжет простий: принц вирушає на пошуки принцеси, але замість неї знаходить іншого принца, з яким і одружується. Обоє щасливі. Книжка для першокласників «Батькове весілля»: тато розлучився з мамою і став жити з іншим дядьком. Вони спали разом, і все у них було добре, а потім вони вирішили одружитися і зіграли весілля. Книжка для наступної вікової групи: лесбійська пара любить одна одну і хоче мати дитину. Одну з жінок штучно запліднюють, і пара з нетерпінням чекає на потомство. Хеппі енд.
У деяких школах — вже не тільки Каліфорнії, але й інших штатів, у тому числі і Нью-Йорку — факультативно введено курс «Гомосексуалізм. Історія, сьогодення і майбутнє». Секс-меншини добиваються того, щоб цей предмет був введений в обов’язкову шкільну програму, нарівні з літературою, математикою або географією. Зараз існує Gay-Straight Alliance (GSA) — міжнародна гей-організація учнів університетів і шкіл, незалежна від держави і шкільних адміністрацій, що заявляє про себе як організацію, що допомагає гомосексуалам, стежить за їх безпекою і виховує у оточуючих толерантність до своїх підопічних. До березня 2006 р тільки в США було зареєстровано 527 її філіалів.
Адміністрація навчальних закладів та батьки учнів вважають GSA організацією, що виконує роль «бюро знайомств» для молодих геїв і лесбіянок. Її філії судяться зі школами, коли ті протидіють їм. GSA бере активну участь в організації в навчальних закладах таких заходів, як День мовчання, Coming Out Day і Тиждень без образ. Багато підрозділів GSA працюють спільно з місцевими організаціями ЛГБТ і організаціями із сексуальної освіти.
У 2006 р. комітет освіти Сенату Каліфорнії проголосував за білль SB 1437. Його автором є сенатор-демократ лесбіянка Шила Кюл (Kuehl) з Сан-Франциско. Білль зобов’язує ввести в шкільні програми розділи, які подають гомосексуальність як норму. Він примушує школи не просто проявляти толерантність щодо гомосексуальності, але й підкріплює гомосексуальне виховання підростаючого покоління наочними посібниками — відеофільмами та фотоматеріалами. Ці матеріали пропагують спосіб життя гомосексуальних сімей як альтернативу «застарілої моделі суспільства», де сім’ю створювали чоловік і жінка. Крім того, цей законопроект диктує, які слова відтепер не можна буде використовувати в шкільних підручниках і на шкільних заходах. Першою чергою, слід вилучити з ужитку слова «мама» і «тато» (!!!), а також «хлопчик» і «дівчинка». Долю цього проекту повинен був вирішити губернатор штату, і все йшло до того, що він вирішить її позитивно, проте цьому перешкодив ініційований низкою організацій потужний рух опору.
Слід зазначити, що крім SB 1437, в Каліфорнії існують ще два гомосексуально спрямовані законопроекти. Білль AB 606 змусить шкільні округи пропагувати гомосексуалізм в школах під загрозою позбавлення фінансування штату, а білль АВ 1 056 вимагає 250 тисяч доларів платників податків на фінансування попередніх двох биллів.
Гомосексуалізація учнів у Німеччині
Німецький соціолог Габріела Кубі (Gabriele Kuby) повідомляє про те, що відповідно до державної програми в школах Німеччини проводиться посилена гомосексуалізація підростаючого покоління.
Зокрема, вона повідомляє, що, починаючи з десятирічного віку, у школах впроваджують рекламні та тренінгові заходи щодо лесбійства, педерастії, бі- і транссексуалізму. Існує докладна інструкція зі гомосексуалізації учнів, яку здійснюють на уроках біології, німецької мови, англійської мови, етики, історії/соціології, латинської мови, психології. З цією метою використовується інформаційний матеріал, контакти з місцевими організаціями, запрошення представників лесбійських і гомосексуальних проектів на урок, показ фільмів. Також мова йде про дні самостійної роботи на цю тему. Науроці мають відбуватися рольові ігри, наприклад: «Ти сидиш за стійкою в гомосексуальному барі і міг би, власне, скористатися хорошим чоловіком у ліжку. Незнайомець, якого ти вважаєш гарненьким, заходить у приміщення. Як ти скористаєшся своїм шансом?» «Тебе звуть Петер. Тобі 29 років. Ти хочеш вступити в зареєстроване партнерство зі своїм другом Кемалем. Сьогодні ви хочете розповісти про це його мамі». «Тебе звуть Евелін Майер. Тобі 19 років. Ти хочеш зареєструвати партнерство зі своєю подругою Катрін. Сьогодні ви підете до євангелістської пасторші, пані Шульц, бо ви хочете укласти ще й церковний шлюб».
Пропагування гомосексуальності у Норвегії
Цікавим є наступне повідомлення. Вулицями Бергена — другого за величиною і значенням міста на заході Норвегії — проїхала вантажівка з дітьми. Вони тримали транспаранти і прапори ЛГБТ-руху, що об’єднує лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів. Гей-активісти запевняють, що гей-парад, у якому беруть участь діти, необхідний для поширення толерантності в суспільстві. Втім, норвежці не шкодують ресурсів на роз’яснювальну роботу. При міністерстві у справах дітей, рівноправності та соціальної інтеграції створений центр, що займається освітніми програмами. Одне з головних завдань його співробітників — роз’яснення дітям, що бути геєм — це добре. З цією метою в підручники математики додаються завдання, де розповідається про сім’ю з двома татами, а книги на зразок Gay kids ( «Діти-геї») всіляко популяризуються і використовуються як підручники.
На нашу думку, охарактеризована вище насильницька гомосексуалізація підростаючого покоління абсолютно НЕ обгрунтована науково. Оскільки гомосексуальність, на думку багатьох провідних
сексологів і психіатрів, є розладом сексуальної переваги (парафилією). Крім цього, необхідно зважати на той факт, що виховання з таким деструктивним спрямуванням може призвести до збільшення відсотка осіб з гомосексуальною орієнтацією та з подальшими негативними наслідками, включаючи демографічні. Про таку можливість свідчать дані, отримані доктором соціології, ад’юнкт-професором Техаського університету в Остіні (США) M. Regnerus (Марком Регнерусом). Він вивчав, чим дорослі діти, батьки яких мають одностатеві стосунки, відрізняються від дітей, вихованих в традиційних сім’ях.
Один із висновків, якого він дійшов, полягає в тому, що якщо батьки перебували в гомосексуальних зв’язках, то всього лише 60-70% їх дітей вважають себе повністю гетеросексуальними. Для оцінки масштабу таких негативних наслідків досить навести дані, згідно з якими тільки в Норвегії гомосексуали та лесбійки виховують вже 20 тис. дітей.
Автор:
Гарнік Кочарян — лікар-психіатр, психотерапевт та сексопатолог, доктор медичних наук, професор кафедри сексології та медичної психології ХМАПО.
