І вже вкотре сталося! З 31 жовтня по 3 листопада тривали уже восьмі Обновлянські реколекції для молоді. І знову українська молодь з Польщі та України зібралась в Перемишлі у реколекційному домі «Effatha», де нас, як і завжди, тепло прийняли сестри зі Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Щоб ця подія відбулася Товариство «Обнова» та семінаристи із Любліна доклали чимало зусиль.
Кожні реколекції – відкриття: нове відкриття Бога, Його слова в супроводі щоразу нового отця, нових друзів, нових себе! Духовним провідником нашої зустрічі був отець Юстиніан Городечний – протоігумен отців-францисканців східного обряду. В його словах жарти переплітались з глибокою мудрістю, яка кожному промовляла якось по-різному.
Реколекції в Перемишлі – подія, яку записуєш в календарі наперед, щоб спланувати приїзд попри всі справи, які ніколи в житті не закінчуються. Досвід показує, що той, хто приїжджає вперше, приїде ще раз, бо щось, наче магнітом збирає нас всіх знову і знову. Реколекційна спільнота стає щораз більшою, приємно зустріти вже такі знайомі і рідні обличчя, а також обов’язково знайти нових друзів. Тут знаходять однодумців, бо є спільна ціль – всі приїхали віднайти чи почути Бога по-новому, побути в Його присутності. «Бо де двоє або троє зберуться в Моє Ім’я, там Я серед них» – запевняє Христос в Євангелії від Матея.
Отець Юстиніан говорив про речі, які тією чи іншою мірою торкались життя кожного. Ми роздумували про роль батька в багатьох контекстах. Сьогодні інститут батьківства часто буває зруйнований і наші сім’ї не завжди такі, як того б нам хотілося. Але найважливішим було нагадати собі, що яким би не було наше життя чи сімейні обставини, у нас всіх завжди є найкращий Батько – Отець наш небесний, люблячий і всерозуміючий. Він приймає нас такими, якими ми є.
В кожного свої випробування, кожен в певний момент свого життя переживає біль, втрату, зраненість. Слова реколекціоніста додали сили все це зносити, адже «…бути вибраним – означає іноді й терпіти страждання». Всі наші рани можуть бути добрим досвідом та розрадою для ближнього, який має схожі терпіння.
Реколекції підштовхнули нас залишити своє звичне життя на чотири дні і віддатись Божій любові, збагнути, що ти не один, а плисти проти течії легше завжди з кимось. Відчути любов Божу в обіймах ближнього. Не боятись питати і говорити про любов. Не соромитись своєї любові. Бути вільним. Бути собою.
Гарною нагодою була також зустріч із владикою Євгеном (Поповичом), Архиєпископом та Митрополитом Перемисько-Варшавським. В теплій атмосфері ми могли поділитись думками та послухати також і його добре слово.
Спільна молитва, пісні прослави, тиша серця, можливість особистої розмови з отцем, багато спілкування та радісних очей – диво чотирьох днів, яке вкотре сталось зі всіма нами. І ми, хоч повертаємось до свого звичного життя, повертаємось новими та несемо світло у світ.
«Ви світло для світу… Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.» (Мт 5:14,16)
Богдана Мельник, учасниця реколекцій, Львів
