Священник, що організовує виставку картин ув’язнених, потребує допомоги

Читай також

  • Отець Лука Михайлович: «Підтримка — це витончене мистецтво бути поруч»
  • На війні образ Бога, віри, себе в церкві розхитується і розвалюється як пазл — його потрібно допомогти перебудувати, — психолог-богослов Максим Вербельчук
  • Стій зі мною. Нас буде Десять і ми будемо з Богом
        • Священник, що організовує виставку картин ув’язнених, потребує допомоги

          Я знаю священника Констянтина Пантелея вже не один рік. Думаю наше знайомство почалось у 2010, можливо раніше. Близько 10 років тому. Тоді, будучи студентом, я дізнався, що серед богопосвячених осіб є ті, що відвідують в’язниці.

          Ніхто не мріє потрапити у в’язницю, та й працювати там небагато охочих, однак є люди, які приїжджають щоб відвідати ув’язнених по добрій волі – священники, волонтери.

          Отець Констянтин Пантелей – керівник Відділу душпастирства в пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ.

          Він відвідує ув’язнених у тюрмах України привозячи зібрану волонтерами допомогу – для жінок з дітьми, які перебувають у СІЗО, для неповнолітніх, для засуджених на довічне ув’язнення та інших категорій осіб, які перебувають за колючим дротом.

          Привозить у в’язниці священник Констянтин не лише речі для потребуючих за гратами – одяг, взуття чи частунки, але також духовний супровід – сповідає в’язнів, вислуховує, дарує слова підтримки.

          У досвіді священника сотні історій, ним прочитані сотні листів з проханнями і подяками.

          Бути священником у тюрмі, напевне не легко, кажу це з досвіду свого волонтерства у в’язницях.

           Завдяки отцю я відвідав близько десятка тюрем в України за останні десять років. Історії людей, які опинилися у тюрмах дуже різні і часто дуже складні. Людей, їх очі, голос, посмішки чи печаль на обличчі я згадую повертаючись з місць позбавлення волі. Ці історії живуть зі мною у моїх буднях. Комусь ми, як волонтери, можемо допомогти, комусь ні. Хоча насправді, я вірю, що допомагає Бог – ми лише інструменти.

          Від початку карантину відвідувати  в’язниці волонтерам, громадським організаціям та представників церков заборонено. Отже вже більше ніж пів року навіть рідні не можуть побачитись з ув’язненим.

          Коли у тюрми не приходять «гості» вона наче закисає, стає наче довгонепровітрювана квартира. Коли громадські організації, волонтери чи представники церков приходять у в’язницю, то для багатьох – це наче ковток свіжого повітря, підтримка, віра в те, що інше життя існує, що можна жити по-іншому. Коли приходять люди «зі свободи» у тюрму – це пригадує засудженим за злочини про надію. Пригадування про те, що вільне життя існує. Все ще існує, хоча в тюремних буднях легко забути про це.

          У тюрмі легко перестати вірити у своє існування – всі дні однакові, і кожен день у своїй сірості не обіцяє нічого кращого. Інколи здається, що життя вже немає – це все якась зла казка, чи комп’ютерна гра де я лише спостерігаю за тим, що відбувається.

          Однак ідея отця Костянтина, як підтримати людей у в’язниці, що перебувають у подвійній ізоляції – ув’язненні та карантині, дуже проста – запропонувати їм конкурс творчих виробів – картин, вишивки, виробів з дерева та інше.

          Ця ідея знайшла відгуки у начальників в’язниць і у співпраці з Благодійним фондом «Карітас-Київ» почалась  підготовка до конкурсу мистецьких виробів – Всеукраїнська виставка-конкурс «Покликані до свободи».

          На сьогодні священник Констянтин Пантелей отримав більше 100 мистецьких виробів з місць позбавлення волі зі всієї України. Залучено близько 100 волонтерів.

           4 грудня буде відкрито для відвідувачів виставка мистецьких робіт ув’язнених у місті Києві – Патріаршому соборі  Воскресіння Христового УГКЦ.

          Кращі роботи митців з-за грат отримають грошову винагороду, переможців визначатиме журі.

          Однак організація виставки виробів мистецтва – це дуже клопітка, складна та витратна справа.

          Священник Констянтин Пантелей у своїй сторінці у соцмережі facebook звернувся з проханням про фінансову допомогу для реалізації виставки творчих робіт в’язнів. Він щодня на своїй сторінці звітує про отримані кошти. Кожен читач цієї статті може допомогти у реалізації виставки робіт ув’язнених навіть пожертвувавши 50 чи 100 гривень. На 25 листопада зібрано понад 80% потрібної суми.

          Як пише у себе на сторінці у фб священник:

          Станом на 22:00 24 листопада для потреб Виставки-конкурсу зібрано 81.08% необхідної суми – доброчинці переказали 58 465 ₴

          З них призовий фонд: 33 548 ₴

          З них витрачено на матеріали для творчості: 5 905 ₴

          За доставку творів до Києва сплачено: 6 150 ₴

          На матеріали і обладнання експозиційного простору: 6 680 ₴

          Організаційні витрати, підготовка творів до експонування: 257 ₴

          Кошти, зарезервовані для організації експозиції: 5 925 ₴

          Охочі підтримати конкурс, будь ласка прийміть до уваги наступні реквізити:

          «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «КАРІТАС – КИЇВ»

          Код ЄДРПОУ 21477781

          Рахунок UA36 325365 00000 26004030299143

          в АТ «КРЕДОБАНК» м. Київ

          призначення переказу – благодійна пожертва на статутну діяльність

          або на картку в Приватбанку: N 4731219120438894 Пантелей К. Ю.

          Призначення переказу: благодійна пожертва на організацію конкурсу-експозиції.

          Буду вдячний за поширення цієї статті. Нехай Бог благословить кожного жертводавця.

          Як написано на сайті Державної кримінально-виконавчої служби України:

          «Проведення подібних заходів сприяє кращій суспільній комунікації засуджених в процесі реінтеграції, а також подолання психологічної та емоційної напруженості пов’язаної з тривалою ізоляцією. Адже, духовне збагачення перш за все ґрунтується на розвитку соціально-корисних інтересів, що відповідає соціальним нормам і є складовою їхнього виправлення».

          Завдяки Вашим пожертвам хтось – хто перебуває у в’язниці буде побаченим і зігрітим увагою – тому що його картина тішить око відвідувача виставки, а отже він не самотній і не забутий.

          Спеціально для «ДивенСвіт» волонтер пенітенціарного душпастирства УГКЦ, Pr-менеджер Благодійного фонду «Карітас-Київ» Василь ВОЗНЯК

          Читай також

        • Отець Лука Михайлович: «Підтримка — це витончене мистецтво бути поруч»
        • На війні образ Бога, віри, себе в церкві розхитується і розвалюється як пазл — його потрібно допомогти перебудувати, — психолог-богослов Максим Вербельчук
        • Стій зі мною. Нас буде Десять і ми будемо з Богом
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.