Тиждень 1-й: «Перебинтовані довірою» – о. Віталій Храбатин
У перший день онлайн-реколекцій разом з о. Віталієм Храбатином будемо роздивлятись свої попередні невидимі рани, проживати досвід самотності, та шукати відповідь, як рухатись у своєму покликанні, припускаючись помилок.
У кожного з нас є власні мрії, та чи спадало тобі на думку, що Бог теж може мріяти, або що Він може мріяти про тебе. І врешті, чи не хотілось би тобі помріяти разом з Ним? Колись Господь мріяв з Адамом, потім з Авраамом, а сьогодні чому ні… хоче мріяти з тобою. Як позбутись страхів, щоб мріяти з Богом сміливо? Як позбутись «паралізу» страху, що не дає прийняти рішення, не дає любити, зрештою бути собою та ще й, замість свободи, може створювати ідолів…
Для того, щоб збагнути, яким багатим на життя є океан слід в нього пірнути і плисти щораз більше на глибину. Щоб зрозуміти себе не достатньо поглянути на те, чого досягнув. Відкрий в собі «очікування-прагнення» і вперед аж за горизонт свого зору долаючи страх, реальність, поспіх і нетерпеливість, здобуваючи пізнання, відвагу, мандрівки і нових друзів. Залиш… для того, щоб віднайти.
Кожна зустріч залишає в твоєму житті слід і породжує в серці нові емоції. Зустріти іншу особу означає прикласти зусилля, поставивши запитання ким вона є і чи у її присутності я дізнаюсь про самого себе. Так було і в апостолів… “Прийди і подивись…” – можливо і Ти з Ним залишишся та відкриєш себе по-новому. “Прийди” – зроби крок вперед, відкинувши набуті з часом упередження та “подивись” – запитуючи який в цьому сенс.
Чи бачив ти, як народжується новий день? Спочатку велика темрява, потім терпеливо і впевнено шаріє, аж поки не розвиднюється і настає день. Чи бачив ти, як виростає із вкинутої в землю зернини, рослина? Похована під брилою важкої землі вона щодня пробиває свій шлях, а набравшись сил цвіте і приносить плід. Чи не думав ти, що з нами, тобою і мною, є так само? Хтось похилився над нами проявивши милість: батьки, друзі, ближні. Хтось безкорисливо змилосердився простягнувши свою руку і цим дав нам поштовх… ІДИ І РОБИ ТАК САМО!
Ти – сіль землі, світло для світу… Чи хтось, із тих, хто поруч вже говорив Тобі про твою важливість? “Не бійся” – каже сьогодні Ісус. “Не бійся” – просто візьми Його за руку і йди з Ним за горизонт того, що бачиш, того що є Твоєю межею. Зверни увагу! Пропозиція взяти Його за руку не має жодного підступу і не ставить вимог. Просто візьми Його за руку і йди сміливо!
Тиждень 2-й: «Що тобі каже сторічний дідусь» – о. Григорій Назар
Що робив Кароль Войтила у 19 років і яким був вигляд з його вікна. А також, як це вплинуло на його життя і до чого тут мистецтво? Перша розповідь о. Григорія Назара.
Спробуй пригадати, той радісний момент, коли до тебе у гості приїхав Дідусь! Як виглядала ця зустріч та що тобі найбільше запам’яталось? Візит Папи в Україну: https://bit.ly/3bzTf19 Зустріч Папи Івана Павла ІІ з молоддю у Львові: https://bit.ly/2ULIVfO
Сьогодні поговоримо про скарб, який Папа мав на своєму гербі. А ще: куди в дитинстві Кароль Войтила ходив на прощі? Якою була обов’язкова точка усіх закордонних Апостольських подорожей Івана Павла ІІ? Що найбільше нашому дідусеві сподобалось на Весіллі в Кані Галілейській?
Сьогодні ти дізнаєшся про що Іван Павло ІІ просив молодь та скільки «важить» святість. А також о. Григорій розповідає, що сталось зі світом коли Папа помер! Будь з нами, мандруй сміливо.
Про одну з Божих чеснот, подію 13 травня 1981 року на площі святого Петра, добру пораду від св. Августина. Як бути вічно молодим?
В останньому відео о. Григорій Назар розповідає про цікаву розмову Папи Івана Павла ІІ зі студентами на тему стосунків.
Тиждень 3-й: «Про (не) зручного Бога» – о. дн В’ячеслав Окунь ТІ
Бог є зручним лише тоді коли є далеко та не вимагає від мене якихось відповідей та дій. Але коли Бог входить у моє життя та починає ставити мені питання – стає незручним. Бо ці питання потребують відповіді, але відповіді щирої, не будь-якої, не поверхневої. Сьогодні незручний Бог ставить Тобі своє перше запитання.
Молитва – це найперше розмова. Щира та справжня. Лише для такої розмови варто витрачати свій час. У цій розмові ти можеш бути собою та не боятися поставити Богу незручні питання. А що б ти хотів запитати в Нього сьогодні?
Чи було колись незручно через те, що хтось подарував тобі дуже дорогий подарунок, на який ти, можливо, не заслужив? Одним з таких подарунків, який важко прийняти є безкорислива Божа Любов. Сьогодні дозволь Богові бути тим, ким Він є – Любов’ю – щирою та безкорисливою.
Чи можна розчаруватись в Бозі? Чи можна почати шукати Його не для того, щоб пізнати та полюбити, а для того, щоби спіймати та знищити, бо Він перестав сповнювати мої очікування та став для мене незручним Богом.
Існують складні та незручні моменти, коли твій внутрішній світ перевертається догори ногами, коли раптом втрачаєш впевненість та надію. Такі моменти, хоч і складні, проте є дуже необхідними для духовного розвитку. Бог, який став людиною, пережив те саме, що й ми, люди – відкинутість, самотність та пустку.
Чи віриш ти у Воскресіння, і що саме воно означає для тебе? Чи зустріч із Воскреслим Христом змінила твоє життя і наповнила твоє серце справжньою надією? І якщо б Ти почув (-ла) сьогодні запитання від Христа: «Чи Ти любиш мене?» – якою була б твоя відповідь?
Тиждень 4-й: «6 граней перед світанком» – о. Григорій Швед
Піст – це важливий час та простір для того, щоб ближче познайомитися з Тим, Хто завжди поруч, а це красивий Бог. Він може допомогти тобі віднайти повноту життя та розповісти про красивий, але водночас нелегкий маршрут.
Одне з п’яти чуттів, яке подарував тобі Творець, щоб ти бачив та шукав красу – це зір! Долаючи першу грань, якою є духовна сліпота, ти маєш змогу найперше побачити красивим свого Творця, та прийняти себе, як Його шедевр!
Наступний важливий орган чуття – це слух! Без нього неможливо дізнатися, як зробити своє життя красивим та поділитися цим рецептом щастя з іншими. Для цього потрібно подолати наступну грань, яка називається глухота. Щоб подолати її, потрібно боротися з байдужістю в цьому світі. Бути «гучномовцями», які є прикладом небайдужості, слухати їх крокуючи дорогою життя. Це люди з твого оточення, які живуть споглядаючи красу, а не щось інше, їх називають «пророками сьогодення». Через голос Христа та цих пророків Бог відкриває тобі «рецепт» твого красивого та щасливого життя.
Смак – це наступне чуття, яке дав тобі Бог для того, щоб ти міг розпізнавати смаки та насолоджуватися їжею. Авгезія – хвороба, яка позбавляє тебе цього чуття смаку та робить всі смаки одинакові. Але смакувати ти можеш не лише їжу, а і життя, відносини, події, пригоди та особливо відносини з Богом, одним словом – жити зі смаком. Духовна авгезія, як ще одна перешкода, тут може відіграти негативну роль, коли ти не маєш бажання жити, не смакуєш нічого, що приносить тобі життя. Отож, так як є ліки для відновлення смаку в організмі, так Ісус Христос є лікарем, який допомагає відновити смак до красивого життя та свідчити іншим цей рецепт щастя.
Для чого тобі ніс?! Він служить для того, щоб відчувати та розрізняти різні запахи, дихати повітрям, яке навколо тебе. А ще цей орган нюху, передає тобі те, що інші органи не можуть передати. В духовному житті це чуття супроводжує до правдивих та глибоких відносин з Богом та ближніми. Відчуває різні запахи життя та допомагає зрозуміти їх нюанси. Попереджає про сморід, який з’являється від грішного життя та дає відчути аромат, який сигналізує про присутність Бога у твоєму житті. Нюх допомагає тобі ДИХАТИ БОГОМ!
6 день — Дотик. Рей Бредбері в одній книзі гарно описав це чуття: «Не важливо, що саме ти робиш, важливо, щоб все, до чого ти торкаєшся, міняло свою форму, ставало не таким, як було раніше, щоб в ньому залишалась частка тебе самого. В цьому і є велика різниця між людиною, яка просто стриже траву на галявині та садівником!» Дотик — це потреба, яку ти прагнеш реалізувати, будучи ще плодом в утробі твоєї матері, це потреба, яка залишається найбагатшою формою спілкування протягом всього життя. Дотик може зціляти, а може і травмувати, а навіть і вбити: поглядом, словом чи фізичним контактом. Дозволь Богові зцілити тебе дотиком Його любові. Дозволь торкнутися тебе, але спершу подолай ще дві грані: гординю, яка каже, що ти не потребуєш жодного зцілення та несприйняття себе таким, яким тебе бачить Бог.
