Ми не вибирали війну

Але вибираємо, як на неї реагувати.

Отримую зараз багато питань:

Чи нормально, що я бажаю смерті (тут або конкретна особа, або солдати, які ту особу слухають)?

Чи нормально так ненавидіти?

Чи нормально так гніватися і лютувати?

•

Бо є дуже багато суперпобожних людей, які нагадують, що ми - християни, маємо любити, прощати, не дозволяти злу охопити нашу свідомість. Думаю, що ці повідомлення люди шлють із теплих і безпечних місць

•

Тепер моя думка. Монахині, духовної особи з вищою богословською освітою.

Чи можна казати людині, якій відрізали ногу, що ти не маєш права відчувати болю?

Чи можна казати людині, якій знищили дім/сім'ю/майбутнє, що ти маєш бути християнином і простити?

Чи можна любити того, хто СВІДОМО обирає йти і зносити з лиця землі твій дім, місто, країну?

Якщо так, то це не про християнство.

Якщо ваш Бог каже закрити очі на зло, то ми віримо в різних богів.

Якщо ви вважаєте, що війна, смерть, знищення мирних жителів - це Божа воля, то тут християнством навіть близько не пахне.

Йдіть і читайте Біблію

•

В них вибір є: може йти на чужу землю і вбивати. Може впертися і не йти.

В нас вибору нема. Ми маємо захищати. Кожен - себе, свій дім, дітей, подвір'я, слабких, старших, вулицю, місто, країну. І захист передбачає те, що кожного, котрий прийде на мою територію вбивати, обіймати протипоказано. І той, хто з таким, не дай Боже, стикнеться, вмить зрозуміє, що то - далеко не ближній, котрого треба любити.

Що захист передбачає знищення зла, яке лізе в мою хату. Бо це вже не люди, це зло, яке має людське тіло для користування.

•

Я від початку повномаштабної війни пишу і буду писати гнівні пости. Щоб ми не почували себе винними за те, що в нас так багато гніву. Бо це ознака того, що ми захистимо свій край.

•

Гніватися треба правильно. Говорити про Нього Богові, хай покерує ним:

Пс 7:7: "Встань, Господи, у твоєму гніві, підведися в обуренні проти моїх супостатів і пробудися задля мене на суді, що сам єси призначив."

Пс 56:8: "За беззаконня їхні воздай їм; у гніві розбий народи, Боже."

Пс 69:25: "Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне."

А про прощення поговоримо після війни.

Сестра Антонія Зоряна Шелепило