Дозвольте, я Вам дам свою відповідь на це питання! (Як першоджерело.) Звісно ж, суб’єктивну. Однак, об’єктивності у моїй суб’єктивності не бракує.
Я спробую розвіяти той міф, що «ксьондз» ходить із кропилом, аби заробити гроші!!!
Вірте мені (якщо хочете)! Ходження з кропилом ― то не заробітки!
Так, ті хто запрошує священника до своєї оселі, щоб її благословити, звісно може (якщо хочуть) скласти свою пожертву… Як знак подяки за служіння.
І знаєте, що той (середньостатистичний) отець зробить із тією пожертвою?
Я вам скажу!
👉 «позакриває діри»;
👉 заплатить за оренду житла;
👉 може купить собі нові мешти (бо ті сходив з йорданською водою);
👉 потреби в священника, такі самі як і у всіх людей…
Але тут, зовсім не про заробітки!
От, що Вам скажу: що я не знаю, хто ще так довіряється Божому Провидінню і Доброті людей, як священнослужителі.
Абсолютно, довіряючи себе і свої сім’ї милоСЕРДю…
Ми священники ― абсолютно економічно залежні від доброти наших вірних.
Та цей допис мав бути про інше!
Про те, для чого священники відвідують домівки своїх вірних з йорданським благословенням?!
Так от, перш за все, щоб благословляти! Вірні самі запрошують і відкривають священникові двері, щоб він їх благословив і за них молився! З ними молився! Благословив не так стіни, але людей! Бо молитва за тих, хто живе в тому домі! Вірні прагнуть Бога у своєму домі! Зазвичай, люди приходять щонеділі до храму… І раз на рік, священник відвідує «домашню церкву» своїх вірних! (Звісно, ми молимося, окроплюємо і благословляємо також, щоб відігнати всяке зло і всякі біди!)
І цього року по-особливому помітно, як люди скучили за Богом.
А ще, це ― відвідини! Так важливо бачити реальність людей, щоб потім на проповіді «ходити ногами по землі»!
Так важливо для мене, дійти в ту крайню хату і потішити ту хвору бабцю, розрадити ту вдову, усміхнутися тій дитинці… А деколи, й вділити останнє розрішення…
Зробити для них «Бога трохи ближчим»… Бо наш Бог не лише воплотився, а й жив між людьми…
І хотів, щоб його послідовники-пастирі ― «пахли вівцями»!
