Розважання Святого Альфонса Марії Лігуорі на свято Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста

Читай також

  • Хто є моїм ближнім?
  • “Жертвуймо Марії свій розум, щоб думав про любов, на яку заслуговує; свій язик, щоб Її прославляв; своє серце, щоб Її любило”
  • Апостол Матей ― митар, який пішов за Ісусом
        • Розважання Святого Альфонса Марії Лігуорі на свято Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста

          «Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові». – Гал. 6,14

          ПРИГОТУВАННЯ. – Земля є місцем збирання заслуг, так і місцем терпіння. Господь Ісус, щоб заохотити нас до терпеливості, провів життя у неустанних терпіннях; за Його прикладом усі Святі завжди з радістю приймали усілякі хрести і, йдучи по тернисті дорозі, дійшли до слави. Якщо правдиво почитаємо святий Хрест, якщо ми похвалимося, що боремося під тим переможним стягом, і є послідовниками Святих, зносімо по-християнськи хрести (тобто випробування), яким нас Бог піддає.

          – Земля є місцем збирання заслуг, так і місцем терпінь. Наша батьківщина, де Господь Бог приготовив для нас відпочинок у вічній радості – небо. На цьому світі тільки коротко будемо, однак у цьому короткому часі багато маємо терпінь. Зазвичай ті, яких Провидіння призначило до великих речей, дознають більших напастей. Одного разу Господь Ісус об’явився бл. Баптисті Варані і сказав їй, що душам, яких любить, уділяє трьох великих дарів: оберігає від гріху, заохочує до доброго; найбільшим ж Його даром, якого їм уділяє, це терпіння з любові до Нього.

          «Дочко моя, сказав Господь Ісус іншого разу до св. Тереси, чи думаєш, що заслуга полягає на потіхах, ні, народжується вона на терпінні і любові. Будь переконана, що кого мій Отець особливо любить, тому ж більших терпінь уділяє; думка, що Бог допускає до своєї приязні без терпінь, є недоречна». – Оскільки людська природа має великий спротив до терпіння, для того Предвічне Слово зійшло з неба на землю, щоби нас навчити терпеливого перенесення наших хрестів. «Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами» (1Пт 2,21).

          Господь Ісус хотів терпіти, щоб заохотити нас до терпіння; терпів не лише в часі своїх страстей, але на протязі всього життя. «Розважай, якщо хочеш, говорить св. Бонавентура, а завжди Господа Ісуса знайдеш на хресті». – Від першої  бо хвилини, коли прийняв людську природу, аж до останнього віддиху Спаситель терпів постійно. – Який же ж це встид для нас! Хвалимося, що ідемо слідами Господа Ісуса, а є так до Нього неподібні! Почитаємо хрест Господа Ісуса, святкуємо сьогодні його спомин, тішимося, що боремося під тим переможним стягом, а так хтиво прагнемо приємностей! Що за різниця! – Застановімося над тим і постановімо собі змінити наше поступання.

          – Заохочені прикладом Господа Ісуса, Святі завжди вважали напасті як укритий скарб; цінували їх більше, ніж частинки з дорогого дерева, на якому Господь Ісус помер для нашого спасіння. Скільки ж юнаків з великих родів, скільки дівиць, навіть з крові княжної і королівської, роздало убогим свої багатства, покинуло вигоди, почесті, світові уряди і вступило до монастирів, щоб обняти хрест Спасителя і йти з Ним на Голготу по дорозі встеленій терням!

          Господь Ісус, який у великодушності ніколи не дається перевершити, аби уже на тій землі винагородити ті шляхетні душі, робив їм солодкими плоди дерева хреста, що радувалися невимовно, зазнаючи напастей; можливо, що жодна із світських людей так не жадала потіх, як вони бажали терпіння.

          Св. Тереса, не могла жити без терпінь, казала: «Або терпіти, або померти». Св. Марія Магдалена де Пацці на думку, що в небі вже терпінь не буде, говорила: «Терпіти, а не помирати». Св. Іван від Хреста, запитаний Господом Ісусом, якої б нагоди прагнув за все, що витерпів для Нього, відрік: Господи, терпіти і бути погордженим для Тебе; і так Святим не бракувало упокорень, погорди були не позбавлені.

          Не належи до числа тих, які з острахом приймають вид хреста, які втікають перед ним, бо знають тільки сумний його вигляд. Навпаки: «Спробуйте й подивіться, який добрий Господь» (Пс 34(33),9). Приймай охоче терпіння, яке Бог тобі зсилає; застановляйся над тим, як вони є для тебе корисні, а водночас і сам скажи: «Більше варта одна година терпіння, знесеного з цілковитим підчиненням волі Божій, ніж усі земні скарби». – Якщо природа знеохотиться їх прийняти, то для заохочення, дивімося на Господа Ісуса на хресті; пригадаймо собі часто Воздвиження св. Хреста і говорімо з Апостолом: «Страждаємо разом з ним, щоб разом з ним і прославитися» (Рим 8,17).

          Так, мій Ісусе, при Твоїй Божій помочі постановляю так собі поступати. Ти, будучи невинним, стільки за мене витерпів і тільки дорогою терпінь вступив до слави, чи ж я, грішник, який стільки разів на пекло заслужив, терпіти не захочу? Господи, зсилай на мене хрести згідно своєї волі, лиш вділи мені з ними разом сили потрібної, щоб зносив їх з любові до Тебе. «Боже, який нас у сьогоднішньому дні річною урочистістю Воздвиження святого Хреста звеселяєш, вчини, щоб отримав в небі плоди Відкуплення, якого таємниці пізнав на землі». Вчини це з любові до Ісуса і Марії.

          Розважання на всі дні року з творів св. Альфонса Марії Лігуорі зібрав о. Якуб Крістіні CSSR, переклав з італійського о. В. Солдарський CSSR, Том II. Видавництво оо. Редемптористів. Торунь 1935, с. 726-730.

          Переклад отця Назарія ЛАНЬКА

          Читай також

        • Хто є моїм ближнім?
        • “Жертвуймо Марії свій розум, щоб думав про любов, на яку заслуговує; свій язик, щоб Її прославляв; своє серце, щоб Її любило”
        • Апостол Матей ― митар, який пішов за Ісусом
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.